Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Юридичні науки / Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право


Жигалкін Іван Павлович. Установи як юридичні особи : Дис... канд. наук: 12.00.03 - 2009.



Анотація до роботи:

Жигалкін І.П. Установи як юридичні особи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. –Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячено розробці доктринальних засад установ як юридичних осіб. У роботі акцентується увага на понятті установи як організаційно-правової форми непідприємницької юридичної особи, розкриваються її конститутивні й спеціальні ознаки, досліджується процес створення, діяльності і припинення, дається порівняльна характеристика різних видів установ, окреслюється обсяг цивільної правоздатності, досліджується майнове підґрунтя діяльності й функціонування органів управління установ.

На підставі узагальнення нормативного матеріалу, аналізу літературних джерел й матеріалів судової практики сформульовані висновки й рекомендації щодо подальшого вдосконалення правового положення установ як юридичних осіб.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, яке полягає у з’ясуванні правового положення установ як суб’єктів цивільних правовідносин. Із висновків, зроблених у цій науковій роботі, найбільш загальними й важливими є такі:

1. Аналізуючи теорії походження установи, що склалися в доктрині цивільного права, автор доходить висновку, що саме вони сприяли становленню установи як самостійної організаційно-правової форми юридичних осіб як штучних утворень, що реально існують, але створюються учасниками цивільних відносин для досягнення ідеальних соціально-значимих цілей і функціонують на принципах, що суттєво відрізняються від тих, які закладені в механізм функціонування іншої організаційно-правової форми – товариства.

2. Установа – це організаційно-правова форма непідприємницьких юридичних осіб. Її умовно можна назвати формою застосування і призначення майна для задоволення соціально-культурних цілей та інтересів невизначеного кола осіб – дестинаторів.

3. Єдиним системоутворюючим (кваліфікуючим) критерієм, за яким юридичні особи приватного права поділяються на підприємницькі й непідприємницькі, є не функціональним критерієм – здійсненням непідприємницької діяльності (бо закон дозволяє й непідприємницьким юридичним особам займатися підприємницькою діяльністю), а забороною розподіляти прибуток на користь учасників юридичної особи або інших заздалегідь визначених осіб, зокрема, на користь засновників установ.

4. До ознак, які характеризують установу як самостійну організаційно-правову форму юридичної особи, належать: (1) мета, яка має суспільно значимі цілі залежно від сфери діяльності й окреслюється її засновником (-ами); (2) відсутність членства, тобто корпоративних відносин між засновниками не передбачається; (3) особливий порядок формування майна, перелік якого наводиться в установчому акті й передача якого засновником (у разі його смерті – зобов’язаною особою) здійснюється вже після державної реєстрації установи; (4) наявність особливого установчого документа – установчого акта (індивідуального або спільного – залежно від чисельного складу осіб, які створюють установу); (5) цільове призначення майна; (6) заборона на управління установою засновником (-ами); (7) правовідносини участі, які складаються між установою та її учасниками, мають суто організаційний характер; (8) особливий порядок зміни цілей діяльності установи, а також структури її органів управління.

5. Підстави набуття установою права власності на майно: (а) передача засновником свого майна (в тому числі грошових коштів) у процесі створення установи; (б) набуття нею майна при здійсненні основної діяльності; (в) набуття установою майна в процесі здійснення підприємницької діяльності; (г) одержання майна від інших учасників цивільних відносин у виді пожертв, дарунків, грантів, заповітів тощо.

6. На особливість майнової відповідальності установи впливає той факт, що вона, будучи за своєю суттю непідприємницькою організацією, наділяється правом здійснювати підприємницьку діяльність. Іншими словами, її майнова основа має гарантувати відшкодування в повному обсязі тих збитків, які може понести контрагент установи у випадку невиконання або неналежного виконання нею своїх зобов’язань перед ним. Ознаки, притаманні цій організаційно-правовій формі юридичної особи: (а) створення установи за рішенням одного чи декількох засновників; (б) формування її майнової бази за рахунок виділення майна одним засновником або об’єднання виділеного засновниками майна з наступною його передачею; (в) відсторонення засновників від управління діяльністю установи; (г) непов’язаність основної мети діяльності установи з отриманням прибутку.

Публікації автора:

1. Жигалкін І. Правовий режим майна установ / І. Жигалкін // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 7. — С. 103—105.

2. Жигалкін І. Органи установи як юридичної особи приватного права / І. Жигалкін // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 8. — С. 125—128.

3. Жигалкін І. Правоздатність установ приватного права / І. Жигалкін // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 9. — С. 32—35.

4. Жигалкін І. Про поняття «установа приватного права» / І. Жигалкін // Підприємництво, господарство і право. — 2007. — № 10. — С. 71—74.

5. Жигалкін І. Ґенеза установи як різновиду суб’єкта права / І. Жигалкін // Підприємництво, господарство і право. — 2009. — № 1. — С. 89—93.

6. Жигалкін І.П. Щодо поняття про установу / І. Жигалкін // Наука і вища освіта. Тези доповідей учасників XII міжвузівської студентської наукової конференції, 20 трав. 2004 р. / Гуманітарний університет «ЗІДМУ». — Запоріжжя, 2004. — С. 51.

7. Жигалкін І.П. Установа – суб’єкт цивільних правовідносин / І. Жигалкін // Актуальні проблеми цивільного права та процесу: наук.-практ. конф. присвяч. пам’яті О.А. Пушкіна, 21 трав. 2005 р. / Національний університет внутрішніх справ. Харківський економіко-правовий університет: тези доп. — Х., 2005. — С. 88—89.

8. Жигалкін І.П. Про спеціальну правоздатність установ / І. Жигалкін // Сучасні проблеми юридичної науки: всеукр. наук.-практ. конф., 30-31 жовт. 2007 р. / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого: тези доп. — Х., 2007. — С. 258—260.