Анотація до роботи:

Чорновол-Ткаченко О.О. Вербалізація концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2007.

У дисертації на основі когнітивно-дискурсивного підходу з’ясована лінгвокультурна специфіка концепту ВЛАДА як одиниці ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з феноменом влади у британській лінгвокультурі, й актуалізується номінативними одиницями в сучасному британському газетному дискурсі.

З’ясовано особливості мовної та ментальної репрезентації понятійно-ціннісного та образно-ціннісного складників концепту ВЛАДА: встановлено структурно-семантичні, прагматично-семантичні, частиномовні й ідеографічні характеристики імені концепту та інших засобів його первинної номінації, виявлені кореляти конвенціональних та образних концептуальних метафор влади, розкрито зміст раціонально та емотивно оцінних конотацій/асоціацій, пов’язаних з поняттям влади у британській лінгвокультурі, побудовано фреймову модель концепту.

Виходячи з когнітивно-дискурсивного розуміння концепту як ментального стану індивіда у процесі продукування/інтерпретації дискурсу, лінгвокультурний концепт ВЛАДА визначаємо як одиницю ментальних ресурсів індивідуальної свідомості, що репрезентує особистісну інтерпретацію засвоєного і привласненого у процесі соціалізації соціокультурного досвіду, пов’язаного з трактуванням феномена влади у британському лінгвокультурному соціумі.

Концепт ВЛАДА містить понятійно-ціннісний та образно-ціннісний складники, актуалізовані різнорівневими номінативними одиницями в англомовному дискурсі. Ціннісний складник існує у нерозривній єдності з понятійним і образним завдяки аксіологічній природі концепту.

Понятійно-ціннісний складник концепту ВЛАДА вербалізований ім’ям концепту, членами синонімічного ряду, їх частиномовними дериватами, а також структурованими на їх основі вільними словосполученнями, денотат яких ускладнюється раціонально оцінною інформацією. Переважна більшість засобів вербалізації понятійно-ціннісного складника концепту, що позначають владу як нечленований феномен, суб’єктів влади, їхні дії/атрибути, реалізують позитивну раціональну телеологічну оцінку ‘ефективно’, а ті, що позначають об’єктів, їхній стан/атрибути, відповідно, – оцінку ‘неефективно’.

Вибір номінації power у якості імені концепту ВЛАДА здійснено на підставі її полісемантичності, поліфункціональності, а також значно більшої порівняно з іншими засобами вербалізації концепту ВЛАДА частотності у дискурсі.

Образно-ціннісний складник концепту ВЛАДА актуалізується конвенціональними та образними метафорами.

Конвенціональні метафори, вербалізовані фразеологічними словосполученнями із зв’язаним значенням одного з компонентів, побудованими на основі денотата імені концепту або членів його синонімічного ряду, репрезентують владу як нечленований феномен. За способом концептуалізації влади усі конвенціональні метафори є онтологічними.

Спектр конвенціональних метафор влади містить такі кореляти, як неспецифікований об’єкт (володіння, відчуження, бажання, трофей), матеріальний об’єкт/феномен, сприйманий органами чуття й вичленований у просторі за його фізичними характеристиками, зокрема, артефакт (механізм, гужовий транспорт, архітектурна споруда, інструмент), контейнер, пункт призначення (точка у просторі), керований динамічний ресурс, що піддається кількісному перерозподілу, жива істота.

Образні метафори, вербалізовані образно мотивованими словами та ідіомами, переважно позначають складники владних відносин: суб’єктів/об’єктів влади, їхні дії/стан та атрибути.

Образні метафори структуровані на основі полімотиваційного гештальта, що містить різні комбінації предметного образа, подієвого образа ситуації та абстрактного уявлення. У структурі полімотиваційного гештальта метафора може взаємодіяти з метонімією. Предметний образ є джерелом як онтологічної метафори, так і метонімії. Подієвий образ формує структурну метафору. Абстрактне уявлення лежить у підґрунті як структурної, так і орієнтаційної метафори.

Наявність у структурі значення засобів вербалізації образно-ціннісного складника концепту ВЛАДА гештальта дозволяє їм реалізувати емотивно-оцінний потенціал.

Фреймова модель концепту ВЛАДА структурована у вигляді мережі пропозицій предметного, акціонального, таксономічного та компаративного фреймів. Слоти предметного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ є ТАКИЙ/ діє ТАМ] визначають мотиви дії суб’єкта влади (егоцентричні чи соціоцентричні) та сферу дії (інституціональну/ не інституціональну). Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ ВЛАДИ діє на ОБ’ЄКТА ВЛАДИ/ діє задля МЕТИ/РЕЗУЛЬТАТУ/ діє за допомогою ІНСТРУМЕНТА/ діє ТАК] – аргументі ролі об’єкта влади (пацієнс/бенефіціант), егоцентричну/соціоцентнирчну мету/результат дії суб’єкта влади, інституціональні/ неінституціональні ресурси та засоби дії суб’єкта влади. Слот таксономічного фрейму [ХТОСЬ агенс СУБ’ЄКТ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ є ХТОСЬ іпостась] – інституціональні/ неінституціональні ролі суб’єкта/об’єкта влади. Слот компаративного фрейму [ЩОСЬ/ХТОСЬ референт ВЛАДА/СУБ’ЄКТ ВЛАДИ/ОБ’ЄКТ ВЛАДИ/ ДІЇ/АТРИБУТИ СУБ’ЄКТА/ОБ’ЄКТА ВЛАДИ є начебто ЩОСЬ/ХТОСЬ] – кореляти конвенціональних та образних метафор влади. Раціональна й емотивна оцінка влади, її суб’єктів/об’єктів, їх дій та атрибутів актуалізується на основі слотів предметного фрейму ТАКИЙ/ТАК та компаративного фрейму.

Перспективи роботи вбачаємо у виявленні особливостей вербалізації концепту ВЛАДА в релігійному, діловому, військовому та інших інституціональних типах дискурсу англомовної лінгвокультури, а також проведенні його міжкультурних досліджень та зіставленні отриманих даних із викладеними результатами.

Публікації автора:

1. Аналіз понятійного складника лінгвокультурного концепту POWER/ВЛАДА // Новітня філологія. – 2005. – № 3 (23). – С. 53-59.

2. Британський газетний дискурс як контекст вербалізації концепту POWER/ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 726. – С. 128-130.

3. Кореляція між структурними складниками концепту ВЛАДА і складниками значення номінативних засобів його вербалізації // Проблеми романо-германської філології: Зб. наук. пр. – Ужгород: Ліра, 2006. – С. 142-151.

4. Метафора у структурі образного складника концепту ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 741. – С. 54-57.

5. Психолого-соціологічні підстави інтерпретації понятійного складника концепту POWER/ВЛАДА // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. – 2006. – № 725. – С. 42-46.

6. Дефінітивний аналіз імені лінгвокультурного концепту POWER/ВЛАДА // Мат-ли Всеукр. наук. конф. (1-3 лютого 2006 р.). – Донецьк: ДонНУ, 2006. – С. 174-175.

7. Ідеалізована когнітивна модель концепту POWER/ВЛАДА за психолого-соціологічними даними // Сучасна англістика: Матеріали Всеукраїнського наукового форуму (19 травня 2006 р.). – Харків: Видавництво Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. – С. 195-197.

8. Специфіка вербалізації понятійної, образної та ціннісної інформації у структурі концепту ВЛАДА // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: Мат-ли VI Міжнар. наук. конф. (1 лютого 2007 р.). – Харків: Видавництво Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2007.– С. 327-329.