Анотація до роботи:

Кухтин М.Д. Ветеринарно-санітарна оцінка молока коров’ячого незбираного за вмістом золотистого стафілококу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза. – Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, Львів, 2004.

В дисертації висвітлені питання ветеринарно-санітарної оцінки сирого молока за вмістом золотистого стафілококу та удосконалено методи експертизи молока за цим показником при передачі на переробне підприємство.

Визначено вплив температур охолодження і терміну зберігання молока на фермі на динаміку розмноження золотистого стафілококу. Виявлено, що максимально можливий строк перетримки молока на фермі при охолодженні до: +8С – 6 годин; +6С – 12 годин; 2-4С – 24 години. Науково обґрунтовано ветеринарно-санітарний норматив безпеки сирого молока, яке надходить на переробні підприємства за вмістом золотистого стафілококу, який становить 500 КУО/см³ молока, а метод його визначення шляхом дослідження не однієї, а п’яти проб і оцінки результату за певною формулою є більш об’єктивним. Вивчено основні патогенні властивості золотистого стафілококу біотипу великої рогатої худоби. Удосконалено метод ветеринарно-санітарної оцінки наявності стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах, який базується на використанні еритроцитів великої рогатої худоби і оптимізації рН витяжки з молокопродукту 1% розчином NaOH. Запропоновано застосовувати для виділення золотистого стафілококу з сирого молока гемоагар із 5% крові великої рогатої худоби і 5% NaCl. Запропоновано середовище для визначення лецитиназної активності золотистого стафілококу, яке містить кальцію хлорид-активатор ферменту лецитинази. Розроблено поетапну схему видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів, виділених із молока.

У дисертації, відповідно до визначеної мети та завдань, в результаті моніторингового обстеження та експериментальних досліджень уперше науково обґрунтовано ветеринарно-санітарний норматив безпеки молока коров’ячого незбираного щодо вмісту золотистого стафілококу. Встановлено належність бактерій роду Staphylococcus до аутофлори молочної залози та шкіри дійок вимені корів і обґрунтована закономірність присутності золотистого стафілококу в її складі.

1. Норматив вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому складає 500 КУО в 1 см³ і відповідає вимогам Директиви Ради ЄС 92/46.

2. Постійне носійство золотистого стафілококу виявлено на шкірі дійок вимені клінічно здорових корів (до 20% випадків) та в молочній залозі (до 4,6% випадків), що дає підставу вважати ці об’єкти основним біотопом золотистого стафілококу в організмі корів.

3. Основними джерелами контамінації молока клінічно здорових корів золотистим стафілококом є їх вим’я, доїльні апарати та молочний посуд.

4. Забезпечити передачу молока на переробку з вмістом 500 КУО/см³ золотистого стафілококу можливо за умови його видоювання тільки від здорових корів, із застосуванням знезараженого молочного обладнання, запровадження швидкого охолодження молока до: +8С за умови передачі його на переробне підприємство не пізніше, як через 6 годин; +6С – при перетримці на фермі не довше 12 годин; +2-4С – при передачі молока переробному підприємству до 24 годин.

5. Шляхом поетапного визначення вмісту золотистого стафілококу в молоці в технологічному ланцюгу від вимені корови до передачі його на переробку, виявлено три критичні точки контролю:

I. Молоко після доїння корів і збору його в загальну ємність (норма 100 КОУ/см³).

Рівень контамінації такого молока золотистим стафілококом свідчить про ефективність протимаститних заходів і санітарної обробки молочного обладнання на фермі;

II. Молоко після досягнення заданої температури охолодження (норма 300 КОУ/см³).

Вміст золотистого стафілококу характеризує ефективність первинної обробки молока;

III. Молоко при передачі на переробку (норма 500КОУ/см³).

Кількість золотистого стафілококу в 1 см³ молока характеризує його охолодження і прийнятність часу між видоюванням і передачею на переробку.

6. Удосконалено метод визначення вмісту золотистого стафілококу в молоці сирому, який полягає в дослідженні п’яти паралельно відібраних проб однієї партії молока, що дає можливість точніше оцінювати рівень безпеки з врахуванням можливої похибки методу.

7. Розроблено новий варіант проби на наявність стафілококових гемолізинів у молочних продуктах з використанням еритроцитів крові великої рогатої худоби і 1% розчину NaOH, який виключає можливість спонтанного їх лізису. Виявлено, що плазмокоагулюючі стафілококи не здатні продукувати гемолізини в молоці сирому.

8. Виявлено, що 57,8% коагулазонегативних культур стафілококів, виділених із молока та молочного обладнання, продукують ДНК-азу і фосфатазу. Підтвердження належності стафілококів до золотистого стафілококу за тестом продукції ДНК-ази не є достовірним. Оптимальним середовищем для первинного виділення золотистого стафілококу є гемоагар з 5% крові великої рогатої худоби і 5% натрію хлориду.

9. Розроблено мікротест для виявлення здатності кокової культури ферментувати глюкозу (F-тест), який дає змогу при визначені її належності до роду Staphylococcus скоротити час аналізу з трьох – чотирьох діб до однієї години.

Розроблено середовище – м’ясопептонний агар з жовтком курячого яйця і хлоридом кальцію, як каталізатору лецитиназної активності, дає можливість за температури інкубації 43С виявити здатність до продукування лецитинази 77,7% культур золотистого стафілококу біотипу великої рогатої худоби.

10. Виявлена значна стійкість S. aureus var. bovis до дезінфікуючих засобів, які містять хлорамін як джерело хлору, а також до поверхнево-активних речовин, що необхідно враховувати при проведенні очистки і дезінфекції молочного обладнання на фермах. Рекомендації щодо застосування мийно-дезінфікуючих засобів, у склад яких входить хлорамін і сульфонол, підлягають перегляду і корекції.

11. Розроблено схему видової ідентифікації плазмокоагулюючих стафілококів за допомогою дихотомічної таблиці та поетапного визначення властивостей культур, які підлягають дослідженню. Виявлено, що вид S. aureus subsp. aureus складає від 81,6 до 93,3% від виділених на молочних фермах плазмокагулюючих стафілококів.

12. Характерною особливістю S. aureus subsp. aureus є продукування бета-гемолізину в чистому виді чи в комбінаціях з іншими гемолізинами, відсутність продукування лецитинази на середовищі Чистовича, утворення на м’ясопептонному агарі з кристалічним фіолетовим жовтих колоній, коагулювання плазми ВРХ .

Публікації автора:

1. Кухтин М.Д. Робоча схема виділення та ідентифікації S. аureus var. bovis – збудника маститу корів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.– Львів – 2002.–Т.4(№2).–Ч.1.–С.85–87.

2. Кухтин М.Д. Удосконалений метод визначення стафілококових гемолізинів у молоці та молочних продуктах // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Львів – 2002.–Т.4(№2).–Ч.4.–С.78–82.

3. Кухтин М.Д. Деякі біологічні та культуральні властивості S. аureus var. bovis. // Ветеринарна Біотехнологія. Аграрна наука. – К.: 2002.– Бюлетень №2. – С.131-135.

4. Кухтин М.Д. Видовий склад коагулазопозитивних стафілококів у мікробіоценозі молочної ферми // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. Актуальні проблеми ветеринарної медицини. –Біла Церква. – 2003 – Випуск 25.– Ч.–2. – С.128–133.

5. Кухтин М.Д. Динаміка розмноження золотистого стафілококу в сирому молоці // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- Львів – 2003.–Т.5(№2).–Ч.1.–С.68-73.

6. Крижанівський Я.Й. Кухтин М.Д. Раціональні методи і схеми виділення та ідентифікації – збудників маститу корів // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів – 2003.–Т.5 (№3).–Ч.1. – С.66 – 70 (Дисертант виконав експериментальні дослідження і оформив статтю).

7. Основні закономірності обсіменіння молока золотистим стафілококом / Касянчук В., Крижанівcький Я., Даниленко І., Кухтин М. // Ветеринарна медицина України. – 2003. – №10. – С.43-45 (Дисертант провів досліди, брав участь в обробці результатів та оформленні статті).

8. Деклараційний патент №2003098210, Україна. Спосіб ідентифікації бактерій роду Staphylococcus (F - тест) Заявл. 03.09.2003; // Касянчук В.В., Крижанівський Я.Й., Даниленко І.П., Кухтин М.Д. (Дисертант виконав експериментальну частину роботи, статистичну обробку, аналіз результатів та оформив заявку на патент України).

9. Підбір антимікробних речовин для створення протимаститних препаратів зовнішнього застосування / Крижанівський Я.Й., Моткалюк Н.Ф., Кухтин М.Д., Перкій Ю.Б. // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю Тернопільської державної медичної академії ім. І.Я. Горбачовського. Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних речовин. – Тернопіль, Укрмедкнига. – 2004. – С.536 – 539. (Дисертант провів досліди, брав участь в обробці результатів).