Головні наукові й практичні результати дослідження відображено в таких положеннях: 1. Мотивація девербативів-іменників сучасної української мови в когнітивно-ономасіологічному аспекті є лінгвопсихоментальною операцією встановлення семантичної та формальної залежності між дієсловом-мотиватором і похідним субстантивом на підставі зв’язків різних компонентів структури знань про позначене в етнічній свідомості. Когнітивно-ономасіологічне дослідження мотивації уможливлює поглиблення знань про ономасіологічні зв’язки дієслова й іменника та механізм позначення певного складника ситуації на основі предиката-мотиватора як центру цієї ситуації. 2. Двоетапність когнітивно-ономасіологічного аналізу, що передбачає інтерпретацію ономасіологічної структури та моделювання фрагмента знань про позначене, дає змогу встановити шлях від формування мотиваційної бази до вибору дієслова-мотиватора й утворення ономасіологічної структури віддієслівного іменника української мови. 3. Залежно від місця мотиватора-предиката в структурі знань про позначене, у масиві українських девербативів-іменників виокремлено три типи мотивації : пропозиційно-диктумну, асоціативно-термінальну й модусну. 4. Пропозиційно-диктумна мотивація є найбільш поширеною. За загальним механізмом вона метонімічна, оскільки субстанційний складник ситуації означується на підставі суміжності з процесом, пойменованим дієсловом. Пропозиційно-диктумний тип мотивації віддієслівних іменників української мови має три різновиди : предикатно-аргументний характеризується використанням певної предикатно-аргументної структури як мотиваційної бази найменування ; категорійний різновид передбачає поняттєво тотожний статус твірного й похідного в структурі знань про позначене ; гіпонімічний ґрунтується на виборі мотиватора, що позначає один із видових предикатів класу, представленого в структурі знань про позначене. 5. Асоціативно-термінальна мотивація українських девербативів-іменників характеризується вибором дієслова-мотиватора метафоричного статусу на підставі аналогійних зв’язків з іншими концептуальними сферами свідомості, серед яких найбільш регулярною є донорська сфера людина, що репрезентує основний принцип метафоризації – антропоморфізм. За загальним механізмом асоціативно-термінальна мотивація є метафоричною, тому що вибір знаків-мотиваторів відбувається за подібністю. Урахування специфіки механізмів метафоризації дало змогу виокремити три різновиди асоціативно-термінальної мотивації віддієслівних іменників української мови : структурно-метафоричний, дифузно-метафоричний, гештальтний. 6. Модусна мотивація відображає оцінно-емоційні властивості мотиватора, що переносяться на позначувану субстанцію. Цей тип мотивації не реалізується у віддієслівних іменниках української мови автономно, а поєднується з пропозиційно-диктумною та асоціативно-термінальною. 7. Тип і різновид мотивації віддієслівних іменників-полісемантів визначається для кожного їхнього значення. У когнітивно-ономасіологічному аспекті системні зв’язки між значеннями встановлюються на підставі мотиваційних особливостей. Урахування концептуальної проекції цих зв’язків уможливило виокремлення семантично зумовленої, ономасіологічно зумовленої та змішаної полісемії девербативів-іменників української мови. Основні положення дисертації викладено в публікаціях : 1. Ярмоленко Г. А. Пропозитивна (метонімічна) мотивація nomina agentis у сучасній українській мові / Г. А. Ярмоленко // Актуальні проблеми металінгвістики : науковий збірник у 2 ч.– Черкаси, 2001. – Ч. 1. – С. 20–23. 2. Ярмоленко Г. А. Проблеми мотивації в науці / Г. А. Ярмоленко // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія : зб. наук. праць у 2 ч. – К, 2001. – Ч. 2. – С. 608–611. 3. Ярмоленко Г. А. Категорійне значення виду в семантичній структурі nomina agentis / Г. А. Ярмоленко // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград, 2001. – Вип. 31. – С. 83–85. 4. Ярмоленко Г. А. Метонімічна мотивація девербативів: когнітивно-ономасіологічний аспект / Г. А. Ярмоленко // Гуманітарний вісник. Серія : Іноземна філологія: Всеукр. зб. наук. праць – Черкаси, 2001. – Число п’яте. – С. 265–267. 5. Ярмоленко Г. А. Nomina actionis як носій регулярних метонімічних значень / Г. А. Ярмоленко // Південний архів. Філологічні науки: зб. наук. праць. – Херсон, 2001. – Вип. X. – С. 86–89. 6. Ярмоленко Г. А. Предикатно-аргументна мотивація агентивних девербативів (когнітивно-ономасіологічний аспект) / Г. А. Ярмоленко // Вісник Черкаського ун-ту. Серія : Філолологічні науки. – Черкаси, 2003. – Вип. 44. – С. 82–89. 7. Ярмоленко Г. А. Структурно-метафорична мотивація українських віддієслівних іменників / Г. А. Ярмоленко // Актуальні проблеми металінгвістики : збірник наукових статей за матеріалами IV Міжнародної наукової конференції. – Черкаси, 2005. – С. 251–253. 8. Ярмоленко Г. А. Критерії встановлення напрямку похідності в парах “дієслово – іменник” / Г. А. Ярмоленко // Українська філологія: теоретичні та методичні аспекти вивчення. Збірник праць науково-практичних читань до 80-річчя Г. Р. Передрій. – Черкаси, 2005. – С. 306–309. 9. Ярмоленко Г. А. Асоціативно-термінальна мотивація девербативів-іменників / Г. А. Ярмоленко // Лінгвістичні студії: зб. наук. праць / Мін-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси, 2006. – Вип. 2. – С. 42–48. 10. Ярмоленко Г. А. Особливості мотивації віддієслівних іменників із вторинним метафоричним значенням / Г. А. Ярмоленко // Павло Гнатович Житецький і сучасна українська лінгвістика : зб. матер. Всеукр. наук. конф. – Черкаси, 2007. – С. 155–161. 11. Ярмоленко Г. А. Особливості мотивації віддієслівних іменників-полісемантів / Г. А. Ярмоленко // Мовознавчий вісник : зб. наук. праць / Мін-во освіти і науки України, Черкас. нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького; відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси, 2007. – Вип. 4. – С. 65–71. | 