На підставі теоретичних та емпіричних результатів проведеного дослідження можна констатувати наступне: 1. У результаті аналізу та узагальнення основних підходів до розуміння сутності іміджу політичного діяча визначено, що уявлення про нього формуються на основі тих якостей політика, які не тільки реально існують, але й навмисно або ненавмисно приписуються йому оточуючими. Формування уявлень про імідж політичного діяча у свідомості потенційного виборця відбувається як за допомогою механізмів цілеспрямованого впливу на його особистість, так і стихійних, спонтанних механізмів. До першої групи можна зарахувати роз’яснення, переконання, навіювання, вплив авторитетів, груповий вплив та ін., до другої – механізми наслідування, зараження, ідентифікації, апперцепції, уяви, фантазування та ін. Показано, що становлення особистості, як суб’єкта політики, відбувається в процесі політичної соціалізації, тобто формування політичних уявлень, орієнтацій і установок, набуття навичок участі в політичному житті суспільства, що розпочинається з раннього дитинства і триває все свідоме життя. Ефективна система політичної соціалізації у ВНЗ має сприяти перетворенню індивіда на свідомого й активного суб’єкта політики, створювати мотивацію до активності та надавати можливість участі в політичному житті, одночасно забезпечуючи необхідними знаннями і навичками практичної діяльності, формуючи здібності до розуміння політичній дійсності та самовизначення в ній на основі адекватного ставлення до політичних реалій. 2. Розвинуто та обґрунтовано структурну модель іміджу політичного діяча, основою для якої може слугувати уявлення, як складне багатокомпонентне утворення, основними складовими якого є особливості зовнішнього вигляду політичного діяча, його статусні характеристики, а також психологічні властивості особистості: характерологічні, мотиваційні та інтелектуальні. Розроблено комплекс методів для вивчення уявлень про імідж політичного діяча і запатентовано як «Спосіб моделювання іміджу політичного діяча» (Декларативний патент України на винахід № 26147, заявка № u 2007 03337 від 28 березня 2007 року), застосування якого дало змогу виявити, що в уявленнях студентської молоді про позитивний імідж політичного діяча найбільш важливими є такі характеристики: зовнішні функціональні особливості політичного діяча – здоров’я, манера вдягатися, хода, жести, міміка, мова; статусні характеристики – вища освіта, всебічний естетичний, фізичний, духовний розвиток, наявність сім’ї; особливості його характеру – ініціативність, відповідальність, безкорисливість, щирість, товариськість, доброта, дбайливість, наполегливість; ділові якості – послідовність у своїх діях, напористість у досягненні мети, критичність до себе, талант керівника, уміння виділяти деталі з головного, незалежність в думках, уміння брати відповідальність на себе і здатність планувати свою діяльність; пріоритет низки цінностей – активного, діяльного життя, фізичного та психічного здоров’я, мудрості, любові до Батьківщини, щасливого сімейного життя, упевненості в собі. Ці уявлення ґрунтуються на таких вікових особливостях: достатньо великому розриві між Я-реальним і Я-ідеальним; новому етапі розвитку розумових здібностей: подальшому розвитку теоретичного мислення, абстрагування, узагальнення, уміння включати приватні проблеми до більш загальних, уміння ставити плідні загальні питання навіть на основі задач, сформульованих не кращим чином; яскраво виражені у студентському віці мотивах досягнення, афіліації, потребі уникнення невдач; бажанні активно шукати і знайти своє місце в суспільстві, «вписатися» в суспільство; суперечностях між бажанням і можливостями; орієнтованності на себе; деяких початкових елементах мудрості, яку молодь починає цінувати і прагнути її; на тому, що любов з незрілої форми, знаходячи свою узагальнену форму, стає більш загальною установкою, орієнтацією характеру, що визначає ставлення людини до світу в цілому, розвивається в гуманізм космічного масштабу, пошану до світового порядку і гармонії; кризі ідентичності, яка виявляється в одночасному віддзеркаленні і спостереженні, в процесі, що відбувається на всіх рівнях психічної діяльності, за допомогою якого індивід оцінює себе з точки зору того, як інші, на його думку, оцінюють його порівняно з собою і в рамках значущої для них типології. 3. Визначено особливості іміджу політика, що є необхідними для формування позитивного уявлення про нього у студентської молоді різного віку, а саме: вікова група 18-20 років віддає перевагу політикам своєї національності, більш поступливим, уважним і добрим, чуйним, щедрим, які одержують задоволення від керівництва оточуючими. Це пояснюється тим, що: у цій віковій групі ще не завершилися процеси порівняння та ідентифікації себе з іншими, представники цієї вікової групи не є достатньо самостійними, не виділяють себе з сім’ї і кола спілкування, для них ще характерна підвищена сензитивність щодо свого тіла, своєї зовнішності і зовнішності оточуючих. Їм не вистачає досвіду громадського життя, знань про політику як її частину, тому вибір нагадує вибір батька, «доброго дядька», «ідеального героя»; вікова група 21-23 років віддає перевагу політикам, які вміють досягати поставленої мети і нечутливих до страждань інших. Ця група змішана в своїй ідентифікації та самостійності. Вже спостерігається вибір характеристик, які свідчать про деякий суспільно-політичний досвід і знання, але вони ще явно недостатні та фрагментарні, істотно знижується увага до зовнішніх характеристик і посилюється увага до особистих, внутрішніх, власне психологічних якостей. Вікова група 24-26 років віддає перевагу етичним, енергійним політикам, які вміють виділяти головні деталі. Поєднання якостей у виборі цієї групи пояснюється тим, що з’являється філософська рефлексія, на перший план виходять розумові здібності, вольові та моральні якості, а так само прагнення до їх прогнозування. Ця група вже має достатній досвід громадського та політичного життя, що визначає чіткий і структурований вибір якостей і характеристик. Разом з тим, однаковим в усіх трьох групах є зневажання зовнішніми ознаками, окрім міцного здоров’я та вміння гарно й стильно одягатися, партійної приналежності політичного діяча, але підкреслюється важливість усебічного розвитку особистості, чудове володіння рідною мовою виборців, вища освіта, ініціативність, відповідальність, упевненість у собі, заповзятість і наполегливість, послідовність, харизматичність, а також мотиваційні установки, пов’язані з турботою про виборців, підвищення рівня їх добробуту. Виявлено відмінності в уявленнях про імідж політичного діяча між хлопцями та дівчатами. Гендерні відмінності у віковій групі (18-20 років) пов’язані з деякими особливостями. Оскільки ця група повністю не сепарувалася від батьківської сім’ї, значний вплив на їх вибір ще здійснюють гендерні стереотипи, які їм були «нав’язані» в ході соціалізації. Внаслідок того, що в соціалізації дівчат основним провідним мотивом є побудова сім’ї, то їх вибір несвідомо обумовлений образом бажаного сімейного партнера. Вибір хлопців обумовлений тим, що вони «вимагають» від вибираного політика тих якостей, які їм самим необхідно сформувати в собі на цьому віковому етапі, через вимоги «чоловічого варіанту» гендерної соціалізації. У віковій групі (21-23 роки) починається більш чітка диференціація мотивів. У дівчат кар’єрне зростання в структурі цінностей посідає вище за рейтингом місце, але при цьому сімейні цінності не втрачають своєї значущості. У хлопців сімейні цінності підвищуються в рейтингу, тим і обумовлена змішаність уявлень про імідж політичного діяча в цій віковій групі. Вибір юнаків і дівчат вікової групи 24-26 років стає більш усвідомленим і раціональним, це свідчить про накопичений життєвий досвід і знання про політичне життя, більшою мірою сформований світогляд, чітку структуру «Я». Узагальнюючи гендерні відмінності можна констатувати, що дівчата частіше уявляють собі в цій ролі чоловіка з короткою зачіскою, доброзичливого й такого, який вправно працює з людьми. Хлопці віддають перевагу політику обачливому, холоднокровному, критичному до думки інших. Це визначається нерівномірністю соціального дорослішання представників чоловічої та жіночої статі, відмінністю гендерно-визначених життєвих завдань і соціально-засвоєних способів їх вирішення. Розподіл електоральних переважань в уявленнях про політичного діяча, виявлений в результаті застосування факторного аналізу, дав змогу виділити узагальнену типологію: перше місце посідає «емпатійний» тип політичного діяча, друге – «рефлексивно-стриманий» тип, третє – «соціально-орієнтований» тип, четверте – «егоцентричний», на п’ятому за значущістю знаходиться тип, який умовно можна назвати «той, що самоактулізується». 4. Розроблено методичні рекомендації викладачам ВНЗ, форми та засоби
навчально-виховної діяльності, спрямованої на формування уявлень про імідж політичного діяча у студентів ВНЗ, які реалізують гармонійний та плюралістичний напрями політичної соціалізації особистості. Зокрема, запропоновано введення до переліку гуманітарних дисциплін спеціального курсу «Іміджелогія», призначеного для ознайомлення студентів з методами та технологіями формування іміджу політичних партій, лідерів, держав, в якому розглядаються актуальні проблеми ефективної масової комунікації, розкриваються основні психологічні закони управління суспільними процесами, особливості формування іміджу політичного діяча з урахуванням національних та особистісних особливостей формування уявлень у виборців. Предметом подальших досліджень може бути вивчення можливостей використання способу моделювання іміджу політичного діяча для оптимізації іміджу політиків. |
