Козішкурт Світлана Миколаївна. Водозберігаючі природоохоронні технології зрошення земель у приморських регіонах України (на прикладі Краснознам'янської зрошувальної системи) : Дис... канд. техн. наук: 06.01.02 / Український держ. ун-т водного господарства та природокористування. — Рівне, 2002. — 228арк. — Бібліогр.: арк. 171-187.
Анотація до роботи:
Козішкурт С.М. Водозберігаючі природоохоронні технології зрошення земель у приморських регіонах України (на прикладі Краснознам’янської зрошувальної системи).- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 06.01.02-сільськогосподарські меліорації. – Український державний університет водного господарства та природокористування, Рівне, 2002.
У дисертації на прикладі Краснознам’янської зрошувальної системи досліджено умови функціонування та її техногенний вплив на екологічний стан земель і акваторію моря. Розроблено водозберігаючі природоохоронні технології зрошення земель з урахуванням комплексу природних, технічних, технологічних та господарських умов.
Запропоновані методики планування та оперативного коригування поливів сільськогосподарських культур дозволять запобігти деградації поливних ґрунтів та покращити гідрогеолого-меліоративний стан земель, зекономити до 10 % зрошувальної води.
Впровадження у виробництво методики прогнозування меліоративного стану при перепрофілюванні рисових масивів дозволить зменшити водозабір і водовідведення та зберегти інженерні рисові системи від їх вторинного засолення.
Розроблена методика розрахунку параметрів та впровадження басейнів сезонного регулювання зменшить водозабір та параметри провідної мережі, ліквідує непродуктивні скиди, забезпечить значну економію енергоресурсів на системах.
Запропоновані можливі типи водообігових систем у залежності від природних умов масиву та якості дренажно-скидних вод.
У результаті нового підходу до вирішення актуального науково–практичного завдання раціонального використання водних ресурсів у зрошуваному землеробстві, спрямованого на суттєве зниження об’ємів водоподачі та водовідведення, охорони ґрунтів та акваторії моря за матеріалами, викладеними в дисертації, основні висновки можна звести до:
Використання системного підходу при розробці водозберігаючих природо-охоронних технологій зрошення земель дозволяє встановити функції та значення кожного елемента іригаційної системи, їх зв’язок і взаємодії, виявити вплив окремих ланок на оптимальний режим функціонування зрошення в цілому. Основними недоліками зрошувальних систем в приморських регіонах України є управління водоподачею по “верхньому б’єфу”, що обумовлює значні втрати водних ресурсів, погіршення меліоративного стану земель та виникнення великих об’ємів скидних і дренажних вод.
На прикладі Краснознам’янської зрошувальної системи визначенні види та величини втрат зрошувальної води, шляхи і ступінь забруднення та загальний об’єм водовідведення. Встановлено, що дренажно-скидні води є основним джерелом забруднення заток Чорного моря. Їх надходження викликало зміни в фізико-хімічному складі морських вод, вмісту в них фіто- і зоопланктону, що позначилося на зміні природного стану акваторії.
Розроблена методика визначення та коригування поливних режимів сільськогосподарських культур у залежності від природних та господарських умов масиву зрошення. Визначений ступінь впливу окремих факторів на технологію поливу. Розроблені алгоритми, програми та графічні залежності, що дозволяють спростити гідромодульні розрахунки та оперативно отримати значення необхідних показників, призначити заходи для забезпечення оптимального зволоження.
Обґрунтована доцільність дискретних поливів у жаркий та вітряний період доби, розроблена методика їх впровадження. Встановлено, що втрати води на випаровування з дощової хмарини досягають 40 % витрати дощувального пристрою. Впровадження перервних поливів дозволить зекономити 10...15 % зрошувальної води, запобігти опікам рослин.
Розроблений метод визначення оптимальної площі щорічного посіву рису, що забезпечить збереження інженерних рисових систем при їх перепрофілюванні на звичайні сівозміни з метою зменшення об’ємів водоподачі і водовідведення та покращення екологічного стану регіону. Встановлено, що для збереження рисових масивів від вторинного засолення ґрунтів мінімальна площа щорічного посіву рису повинна становити не менше 25 % наявних рисових систем.
Для забезпечення сприятливого меліоративного стану зрошуваних ґрунтів, схильних до вторинного засолення, розроблений новий підхід до визначення промивних норм, який дозволяє на 10…15 % зменшити водоподачу, визначену за загальноприйнятою методикою.
Встановлена доцільність басейнів сезонного регулювання, розроблена методика визначення їх параметрів. Впровадження басейнів дозволить на 40...50 % зменшити потужність головних і перекачуючи насосних станцій, параметри провідної мережі. Постійна витрата спрощує автоматизацію системи.
З метою запобігання значним об’ємам забруднених дренажно-скидних вод у затоки моря та забезпечення їх використання для зрошення розроблені три типи водообігових систем. Вибір типу системи обумовлюється природними умовами масиву та якістю дренажно-скидних вод.
Визначені об’єми стічних вод, що формуються на території Краснознам’янської зрошувальної системи та їх якісний склад. Використання їх для зрошення дозволить зменшити загальний водозабір на 8...10 млн. га, а часткова утилізація покращити екологічний стан регіону. Найбільш ефективним є впровадження цих заходів на рисових масивах, у тому числі площах, виведених із сільськогосподарського використання.
Встановлена можлива економія зрошувальної води при впровадженні розроблених водозберігаючих природоохоронних технологій зрошення земель в умовах приморських регіонів України.
Публікації автора:
Тимейчук О.Ю., Козишкурт С.Н. Установление зависимостей содержания ионов от общей минерализации дренажных вод приморской части Краснознаменской оросительной системы // Гидромелиорация и гидротехническое строительство. – Л.: Свит. – 1990. - № 18. – С. 36-38.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Зібрані і систематизовані дані по вмісту окремих іонів та загальної мінералізації дренажно-скидних вод КрЗС.
Козішкурт С.М., Дупляк В.Д. Дощування: втрати води // Водне господарство України. – 1996. - № 3. – С. 20-22.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Проведена обробка метеоданих за 50 років по метеостанції с. Бехтери, на основі яких визначені втрати води на випаровування з дощової хмари при зрошенні культур.
Козішкурт С.М. Про ерозійно-допустимі поливні норми при дощуванні земель півдня України //Гідромеліорація та гідротехнічне буд-во.– Рівне.–1997.–С.74-78.
Козішкурт С.М., Микитин Т.М. Водозабезпечення та раціональне використання води на зрошувальних системах // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво.– Рівне. – 1997. – С. 79-82.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Запропонована методика впровадження та розрахунку параметрів басейнів сезонного регулювання на зрошувальних системах.
Козішкурт С.М. Чому необхідно та куди подіти дренажно-скидні води? // Водне господарство України. – 1997. - № 4. – С. 17-19.
Козішкурт С.М. Про ліквідацію рису в Приморській зоні Херсонської області // Вісник РДТУ. Зб. Наукових праць. – Рівне. – 1999. – Вип. 2. – Ч.1.– С. 149-154.
Козішкурт М.Є., Козішкурт С.М., Окорська О.В. Концепція поліпшення еколого-меліоративної ситуації в Приморській зоні Краснознам’янської зрошувальної системи // Вісник РДТУ. Зб.наукових праць. – Рівне. – 1999. – Ч.1. – С. 59-62.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Проведений аналіз впливу зрошення земель на гідрогеолого-меліоративний стан Приморської зони КрЗС.
Козішкурт С.М. Необхідність та можливість водообігу в Приморській зоні Краснознам’янської зрошувальної системи // Вісник РДТУ. Збірник наук. праць. Спецвипуск. “Гідромеліорація та гідротехнічне буд-во”.–Рівне.– 1999.– С. 41-45.
Козішкурт С.М., Козішкурт М.Є., Сапсай Г.І. Ретроспективний аналіз та методологічні аспекти екологічних умов у зоні дії КрЗС // Вісник РДТУ. Збірник наук. праць. Випуск 4 (6). – Рівне. – 2000. – С. 42-48.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Зібрані і систематизовані по роках дані про вплив зрошуваного землеробства на зміну меліоративних умов у зоні дії КрЗС.
Козішкурт М.Є., Козішкурт С.М. Поверхневе зрошення та визначення елементів техніки поливу по борознах // Водне госп-во України. – 2000. - № 3-4. – С. 46-48.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Обґрунтовані елементи поливних борозен при поверхневому зрошенні.
Козішкурт С.М. Придатність дренажно-скидних вод для зрошення та заходи з покращення їх іригаційних показників // Вісник РДТУ. Збірник наук. праць. Випуск 5 (7). – Рівне. – 2000. – С. 54-58.
Козішкурт М.Є, Козішкурт С.М. Про деякі питання промивки засолення земель приморської частини Краснознам’янської зрошувальної системи // Вісник РДТУ. Збірник наук. праць. Випуск 1 (8). – Рівне. – 2001. – С. 35-40.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Запропонована спрощена методика розрахунку промивних норм при меліорації ґрунтів.
Козішкурт С.М. Глибоке розпушення ґрунтів – ефективний засіб меліорації земель // Водне господарство України.- 2001. №3-4.- С.42-44.
Козішкурт М.Є., Козішкурт С.М. Основні екологічні проблеми при зрошенні земель (на прикладі Краснознам’янської зрошувальної системи) // Гідромеліо-рація та гідротехнічне будівництво. Вип.26.– Рівне. – 2001. – С. 57-64.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Проаналізовано екологічні наслідки зрошення земель, які сприяють негативному впливу іригації на довкілля.
Козішкурт М.Є., Козішкурт С.М. Способи і техніка поливу: вчора, сьогодні завтра // Вісник РДТУ. Збірник наук. праць. Вип. 1 (14).– Рівне.– 2002.– С.53-59.
Особистий внесок Козішкурт С.М.: Узагальнено переваги та недоліки дощування земель в умовах степової зони України.
