Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія людини і тварин


Ганчо Ольга Валеріївна. Вплив комплексів пептидів тваринного походження на імунітет за умов норми та різних функціональних станів організму: дисертація канд. біол. наук: 03.00.13 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. - Сімф., 2003. : табл.



Анотація до роботи:

Ганчо О.В. Вплив комплексів пептидів тваринного походження на імунітет за умов норми та різних функціональних станів організму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет, Сімферополь, 2003.

У дисертації представлені експериментальні дослідження, які присвячені вивченню впливу нових комплексів пептидів тваринного походження на деякі фактори імунітету і неспецифічного захисту організму в нормі та за умов моделювання експериментальних пародонтиту, артеріїту, цукрового діабету і гнійної рани. Встановлено, що за фізіологічних умов комплекси пептидів «Вермілат» і «Панкреолат» здатні стимулювати гуморальний імунітет, а пептидні комплекси «Нефролат» і «Панкреолат» впливають на клітинний імунітет дослідних тварин. За умов аутоімунних розладів комплекс пептидів «Вермілат» має корегуючу дію на клітинну ланку імунітету і стимулює гуморальний імунітет. За умов гнійного запалення препарат «Вермілат» має виражену імуномодулюючу дію, прискорює репаративні процеси, сприяє скороченню бактеріального забруднення рани та елімінації антибіотикорезистентних і вірулентних клонів стафілокока. Застосування пептидного комплексу підшлункової залози при алоксановому діабеті обумовлює дозозалежний імуномодулюючий ефект «Панкреолату».

Таким чином, за умов зміни імунологічного статусу при різних функціональних станах організму пептидні комплекси тваринного походження мають регуляторний вплив на процеси специфічного і неспецифічного захисту організму.

У дисертації, відповідно до поставленої мети та завдань, аналізувалась специфіка змін імунологічного статусу тварин під впливом природних пептидних комплексів за умов норми та моделювання імунодефіцитних станів.

1. Природні комплекси пептидів «Вермілат», «Панкреолат» і «Нефролат» мають регуляторну дію на імунітет і неспецифічний захист організму дослідних тварин: імуностимулюючу за умов норми та імуномодулюючу за умов експериментальних імунодефіцитних станів.

2. Комплекси пептидів тваринного походження «Вермілат», «Панкреолат» і «Нефролат» не мають імунотоксичної дії на організм дослідних тварин за фізіологічних умов. Природні пептидні комплекси з олігохети та підшлункової залози мають стимулюючий ефект на гуморальний імунітет здорових дослідних тварин. Комплекси пептидів “Нефролат” та “Панкреолат” здатні активізувати проліферативну відповідь лімфоцитів на мітоген за фізіологічних умов.

3. За умов моделювання експериментального пародонтиту в щурів спостерігається збільшення титру сироваткових гемаглютинінів у 1,4 рази (p<0,05); проліферативної активності лімфоцитів у 1,5 рази (p<0,05); пригнічення кисеньактивуючої здатності фагоцитів у 2,2 рази (p<0,02). Введення комплексу пептидів “Вермілат” у різних дозах на цьому фоні ліквідує зсуви, які стосуються клітинної ланки імунітету дослідних щурів. На гуморальні фактори імунітету тварин комплекс пептидів “Вермілат” у різних дозах або не впливає, або має стимулюючу дію. За умов експериментального аутоімунного пародонтиту комплекс пептидів “Вермілат” не виявляє дозозалежних ефектів.

4. За умов моделювання експериментального артеріїту в щурів виявляється лейкоцитоз, збільшення титру гемаглютинінів у 1,4 рази (p<0,05); посилення здатності лімфоцитів відповідати на мітоген у 1,5 рази (p<0,05); пригнічення кисеньактивуючої здатності фагоцитів у 1,5 рази (p<0,05) та зменшення концентрації комплементу в сироватці крові у 1,5 рази (p<0,05). За умов введення комплексу пептидів “Вермілат” у дозі 0,12 мг/кг протягом 10 діб відновлюються клітинні фактори імунітету дослідних тварин. На гуморальну ланку імунітету “Вермілат” за умов експериментального артеріїту впливу не має.

5. За умов гнійного запалення, яке викликане внесенням стафілокока в різану рану, у дослідних щурів розвивається лейкоцитоз, підвищується активність природних цитотоксичних клітин у 1,5 рази (p<0,05); значно зростає кількість циркулюючих імунних комплексів - у 3,6 рази (p<0,01); спостерігається збільшення кількості антитілоутворюючих клітин у 1,2 рази (p<0,05); зменшується титр гемаглютинінів у 1,2 рази (p<0,05); індекс стимуляції лімфоцитів у реакції бласттрансформації - в 1,8 рази (p<0,05); кисеньактивуюча функція лейкоцитів - у 1,5 рази (p<0,05); фагоцитарна активність нейтрофілів - у 1,3 рази (p<0,05) і титр комплементу - у 1,4 рази (p<0,05). Введення комплексу пептидів “Вермілат” на цьому фоні ліквідує зазначені зсуви, призводить до більш швидкого та ефективного рубцювання ран, зменшення числа мікробних колоній, які висіваються з ранового ексудату, елімінації антибіотикорезистентних і вірулентних клонів стафілокока.

6. За умов експериментального цукрового діабету у тварин виявляється лейкоцитоз, пригнічення антитілоутворення в 1,5 рази (p<0,05); фагоцитозу в 1,3 рази (p<0,05), значне зростання активності природних кілерів - у 1,6 рази (p<0,05) і кількості ЦІК - у 5 разів (p<0,01); спостерігається зсув лейкоцитарної формули крові “вліво”. Введення комплексу пептидів “Панкреолат” у дозі 0,1 мг/кг протягом 10 діб на цьому фоні частково або повністю відновлює показники імунітету до величин, характерних для інтактних мишей. Введення “Панкреолату” в дозі 1 мг/кг повністю ліквідує зазначені зсуви, які відбуваються в мишей після введення алоксану. За умов експериментального діабету спостерігається дозозалежний ефект комплексу пептидів “Панкреолат”.

Публікації автора:

  1. Ганчо О.В. Влияние некоторых биологически активных веществ пептидной природы на иммунитет экспериментальных животных // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. – Вып. 15. - С. 33 –36.

  2. Ганчо О.В. Иммуномодулирующее действие комплекса пептидов «Панкреолат» при экспериментальном инсулинзависимом сахарном диабете // Вісник проблем біології і медицини. – 1998. - Вып. 25. – С. 59 – 62.

  3. Коломиец С.В., Ганчо О.В., Катрушов А.В. Влияние препарата «Вермилат» на заживление гнойных ран у крыс линии WISTAR // Проблеми екології та медицини. – 1998. - Т. 2, № 5-6.– С. 64 – 67.

  4. Ганчо О.В., Коломиец С.В. Влияние комплекса пептидов «Вермилат» на иммунитет крыс с экспериментальной гнойной раневой инфекцией // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип. 4. – С. 8-11.

  5. Коломиец С.В., Ганчо О.В. Результаты гистологических исследований процесса заживления гнойной раны у крыс линии Вистар под действием “Вермилата” // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2002. – Т. 2, вип.1. – С. 22-24.

  6. Ганчо О.В. Влияние комплекса пептидов “Вермилат» на некоторые факторы гуморального и клеточного иммунитета // Биорегуляция и биоэнергетика. – 1995. – Вып. 3. – С. 6-9.

  7. Ганчо О.В. Иммунотропное действие препарата «Вермилат» при лечении экспериментального аутоиммунного пародонтита // Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. .лікарів-стоматологів “Основні стоматологічні захворювання, їх профілактика та лікування”. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 39-40.

  8. Ганчо О.В. Влияние комплекса полипептидов «Вермилат» на иммунитет при экспериментальном аутоиммунном артериите // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 12-13.

  9. Ганчо О.В. Влияние комплекса полипептидов «Вермилат» на иммунитет при экспериментальном аутоиммунном пародонтите // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 12.

  10. Ганчо О.В. Влияние комплекса полипептидов «Вермилат» на некоторые факторы гуморального иммунитета у белых мышей линии ВАLВ/С // Фізіологія і патологія перекисного окислення, гемостазу та імуногенезу. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 13.

  11. Ганчо О.В. Вплив комплексів поліпептидів “Нефролат” та “Панкреолат” на гуморальний імунітет у білих мишей линии ВАLВ/С // Матер. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 70-71.

  12. Лобань-Череда Г.А., Дубинська Г.М., Ганчо О.В., Стегній І.А. Вивчення імуномодулюючих властивостей ехінацеї та поліпептидних біорегуляторів // Матер. наук. конф. “Актуальні питання теоретичної та клінічної медицини на сучасному рівні”. – Полтава: УМСА. - 1996. – С. 241.

  13. Лобань-Череда Г.А., Ганчо О.В. Вплив комплексу поліпептидів «Панкреолат» на імунітет мишей лінії BALB/C при експериментальному діабеті // Фізіологічний журнал. – 1998. – Т. 44, №3. – С. 191.

  14. Рыбалов О.В., Ганчо О.В., Коломиец С.В. Бактериологическое изучение процессов заживления гнойных ран в динамике под влиянием инъекционной формы препарата «Вермилат» // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. – Харьков: ХГМУ. - 1998. – Вып.1. – С. 107-108.

  15. Ганчо О.В., Коломиец С.В. Иммуномодулирующий эффект вермилата при лечении гнойных ран в эксперименте // Проблеми екології та медицини. – 1999. - Т. 3, №1-2. – С. 17-18.

  16. Рыбалов О.В., Катрушов А.В. Коломиец С.В., Ганчо О.В. Влияние вермилата на формирование рубцов при экспериментальной гнойной раневой инфекции // Матер. 3 Міжнар. Конгресу студентів і молодих учених . – Тернопіль: Укрмедкнига. - 1999. – С. 367.

  17. Рыбалов О.В., Лобань-Череда Г.А., Ганчо О.В., Коломієць С.В. Вплив препарату «Вермілат» на мікрофлору гнійних ран в експериментальних щурів лініі Wistar // Матер. I (VIII) з`їзду Асоціації стоматологів України. – Київ: НМУ. - 1999. – С. 372.

  18. Лобань Г.А., Ганчо О.В. Коррекция «Вермилатом» иммунодефицитного состояния, развивающегося при гнойной раневой инфекции // Проблеми екології та медицини. – 2002. – Т. 6, №3-4, - С. 35.