Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Сільськогосподарські меліорації


Бутов Василь Миколайович. Вплив режимів живлення і зрошення на урожай і якість коренеплодів цукрових буряків у південній зоні України : дис... канд. с.-г. наук: 06.01.02 / УААН; Інститут агропромислового виробництва. — Херсон, 2006. — 167арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 135-165.



Анотація до роботи:

Бутов В.М. Вплив режимів живлення і зрошення на урожайність і якість коренеплодів цукрових буряків у південній зоні України. – Pукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02– сільськогосподарські меліорації. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дослідженнями встановлено, що на чорноземі південному півдня України при зрошенні та створенні сприятливого режиму живлення рослин, можна отримувати сталі врожаї коренеплодів цукрових буряків з високим вмістом в них цукрів.

Визначена ефективність застосування альтернативних гноєві органічних добрив – соломи та сидеральних культур, які в поєднанні з мінеральними та при регулюванні водного режиму ґрунту здатні формувати високу продуктивність і цукристість цукрових буряків за умови збереження і покращення родючості чорнозему південного.

Досліджено поживний режим ґрунту протягом вегетації цукрових буряків за вирощування їх у ланці зрошуваної сівозміни – люцерна третього року життя, озима пшениця + післяжнивно травосумішка, цукрові буряки. Встановлено, що органічні добрива збільшували вміст гумусу та рухомих елементів живлення в чорноземі південному.

У балансі сумарного водоспоживання посіву в середньому за роки досліджень на фоні рекомендованого режиму зрошення частка ґрунтової вологи становила 5,3, атмосферних опадів – 49,7, поливної води – 45,0%, у гостро посушливому 1996 р. -7,1; 22,4 та 70,5%, а у вологому 1997 р. -3,9; 79,4; 16,7% відповідно. На фоні водозберігаючого режиму зрошення частка ґрунтової вологи та атмосферних опадів зростала, а зрошувальної норми зменшувалася.

Коефіцієнт водоспоживання цукрових буряків практично не залежав від режиму зрошення, але суттєво зменшувався під впливом добрив.

По всіх удобрених варіантах за усередненими даними у роки досліджень на фоні рекомендованого режиму зрошення одержали 458, а водозберігаючого – 409 ц/га коренеплодів. У тому числі у посушливому 1996р. відповідно зібрано 481 і 380 ц/га, а у вологому 1997р. - 453 та 440 ц/га.

Встановлено позитивний вплив препарату „Реаком-Р-бурякове” на врожайність та цукристість коренеплодів.

Результати досліджень по застосуванню різних видів і сполучень органічних добрив під цукрові буряки за вирощування їх на фонах рекомендованого та водозберігаючого режимів зрошення на чорноземі південному у ланці зрошуваної сівозміни - люцерна третього року життя, озима пшениця + післяжнивно травосумішка, цукрові буряки, що проведені в зоні півдня України, дозволяють зробити наступні висновки:

1. Органічні добрива підвищували вміст гумусу в грунті. Вже на час посіву цукрових буряків у орному шарі неудобреного ґрунту його кількість у середньому за роки досліджень склала 3,28, за внесення гною 40 т/га – 3,30, а гною 40 т/га, зеленого добрива 10 т/га і соломи 4 т/га – 3,33 %. При збиранні коренеплодів вміст гумусу в грунті становив 3,26; 3,32 і 3,37 % відповідно.

2. Максимальним вміст рухомих елементів живлення в грунті протягом вегетації цукрових буряків був за сумісного внесення гною 40 т/га з N120P90 . На час посіву культури в шарі ґрунту 0 – 30 см вміст нітратів становив 4,36, 0 – 50 см – 2,14, 0 – 100 см – 1,18 мг/100 г, а без добрив відповідно 1,56; 0,92 та 0,47 мг/100 г. За внесення гною як окремо, так і з соломою чи зеленим добривом кількість нітратів порівняно з неудобреним ґрунтом у вище наведених шарах була більшою на 7,8 – 17,3; 13,0 – 25,0 та 25,5 – 34,0 %, але меншою, ніж за сумісного внесення гною 40 т/га + N120P90 .

Аналогічно змінювався і вміст рухомого фосфору та обмінного калію в грунті. У сезонній динаміці кількість рухомих NPК зменшувалася, але на фоні органічних добрив це зменшення було менш істотним.

3. Сумарне водоспоживання посіву цукрових буряків за вирощування їх на фоні водозберігаючого режиму зрошення в неудобреному варіанті було меншим на 10,6, за внесення гною 40 т/га + N120P90 – на 10,4, а гною 40 т/га + зелене добриво 10 т/га + солома 4 т/га – на 9,0 % порівняно з рекомендованим режимом зрошення.

У балансі сумарного водоспоживання посіву в середньому за роки досліджень на фоні рекомендованого режиму зрошення на ґрунтову вологу приходилося 5,3, атмосферні опади – 49,7, поливну воду – 45,0 %, у гостро посушливому 1996 році – 7,1; 22,4 та 70,5 %, а у вологому 1997 році – 3,9; 79,4 та 16,7 % відповідно. За вирощування цукрових буряків на фоні водозберігаючого режиму зрошення частка ґрунтової вологи та атмосферних опадів збільшувалася, а зрошувальної норми зменшувалася.

4. Коефіцієнт водоспоживання цукрових буряків практично не залежав від режиму зрошення, але істотно зменшувався під впливом добрив. На рекомендованому фоні зрошення за вирощування цукрових буряків без добрив цей показник становив у середньому 15,7 м3/т, а за їх внесення зменшувався до 9,5 – 13,1 м3/т. На фоні водозберігаючого режиму зрошення коефіцієнт водоспоживання склав відповідно 15,9 та 10,3 – 13,1 м3/т, тобто з внесенням добрив зменшувався на 16,6 – 39,5 %, що свідчить про більш ефективне використання поливної води в зв’язку з кращими умовами живлення рослин.

5. Добрива та досліджувані режими зрошення впливали на інтенсивність наростання коренеплодів і листя цукрових буряків протягом вегетації культури. Найкраще на цих показниках позначилося застосування гною 40 т/га з N120P90 та гною 40 т/га з зеленим добривом 10 т/га і соломою 4 т/га. Дещо більшими показники приросту маси коренеплодів і листя були на фоні рекомендованого режиму зрошення.

6. Найвища врожайність коренеплодів у всі роки досліджень формувалася при вирощуванні цукрових буряків за внесення гною 40 т/га з N120P90 та гною 40 т/га з зеленим добривом 10 т/га і соломою 4 т/га, де в середньому отримано 541 і 510 ц/га на фоні рекомендованого та 480 і 448 ц/га – водозберігаючого режиму зрошення. Без добрив відповідно зібрано 342 і 305 ц/га. По всіх варіантах удобрення за усередненими даними в роки досліджень за рекомендованого режиму зрошення одержано 458, а водозберігаючого – 409 ц/га коренеплодів. Рівні врожайності істотно різнилися залежно від погодних умов року досліджень: у посушливому 1996 році відповідно зібрано 481 і 380 ц/га, а у вологому 1997р. - 453 та 440 ц/га.

Із парних комбінацій органічних добрив більш високою продуктивністю характеризується сполучення гній 40 т/га + зелене добриво 10 т/га порівняно з гноєм 40 т/га та соломою 4 т/га.

7. Урожайність коренеплодів підвищується під впливом обробки цукрових буряків препаратом „Реаком-Р-бурякове” (комплексним мікродобривом) і найбільше при проведенні двох підживлень: у фазу змикання листків у міжряддях та через 10-12 днів після першого, де отримано 550 ц/га, або у фазу змикання листків у міжряддях і за 3-4 тижні до збирання коренеплодів – 541 ц/га при 493 ц/га на фоні N120P160 . Приріст урожайності склав 57 і 48 ц/га або 11,6 та 9,7 % відповідно.

За проведення позакореневого підживлення один раз – у фазу змикання листків у міжряддях, урожайність збільшилася на 43 ц/га і становила 536 ц/га коренеплодів, що на 8,7 % перевищувало фон азотно-фосфорного добрива.

8. Обробка посіву цукрових буряків комплексним мікродобривом „Реаком-Р-бурякове” сприяла істотному збільшенню вмісту загальних цукрів у коренеплодах – їх містилося в межах від 15,6 до 16,8 % при 14,5 % на фоні лише N120P160 . Максимальною кількість цукрів виявилася при проведенні двох позакореневих підживлень - у фазу змикання листків у міжряддях та через 10-12 днів після першого. Найбільшим у цьому варіанті був вихід умовного цукру з гектара – 92,4 ц/га, що на 20,9 % перевищувало фон.

9. Вміст загальних цукрів у коренеплодах збільшувався за внесення різних сполучень органічних добрив до 15,4 – 17,3 % проти 14,4 % без добрив та 14,9 % на фоні гною 40 т/га з N120P90 за рекомендованого і відповідно 15,8 – 18,1 % та 14,6 і 14,9 % за водозберігаючого режиму зрошення. У посушливі роки кількість загальних цукрів у коренеплодах була значно більшою, ніж у вологі.

Вихід умовного цукру з гектару за внесення під цукрові буряки органічних добрив становив 68,2 – 88,2 ц/га при 49,2 ц/га з неудобреного варіанту на рекомендованому фоні зрошення та 62,9 – 81,1 і 44,5 ц/га – на водозберігаючому. Максимальним збір умовного цукру з гектару посіву виявився за вирощування цукрових буряків на фоні сумісного застосування гною 40 т/га з зеленим добривом 10 т/га і соломою 4 т/га. За рекомендованого режиму зрошення він досяг 88,2, а водозберігаючого – 81,1 ц/га.

10. Витрати поливної води на формування 1 ц цукру за вирощування цукрових буряків на фоні водозберігаючого режиму зрошення були меншими порівняно з рекомендованим. При внесенні різних сполучень органічних і мінеральних добрив цей показник істотно зменшувався. Без добрив на фоні рекомендованого режиму зрошення витрачалося 49,1 водозберігаючого – 41,6 м3/ц цукру, а за внесення гною 40 т/га з зеленим добривом 10 т/га і соломою 4 т/га – 27,4 та 22,8 м3/ц.

11. Найменша кількість нітратів накопичувалась у коренеплодах цукрових буряків неудобреного варіанту, а максимальна – за внесення гною 40 т/га з N120P90 . На період збирання їх містилося відповідно 52 і 694 мг/кг сирої речовини. При застосуванні органічних добрив у різних сполученнях вміст нітратів знаходився у межах 74 – 243 мг/кг. Дещо менше їх містилося в коренеплодах за вирощування цукрових буряків на фоні водозберігаючого режиму зрошення.

12. За внесення добрив енергоємність технології вирощування цукрових буряків істотно зростала і особливо за рекомендованого режиму зрошення, але збільшувався вихід валової енергії з 1 га посіву – на 21,6 – 67,8 %. Енерговитрати на вирощування 1 ц продукції на фоні застосування добрив зменшувалися, а коефіцієнт енергетичної ефективності зростав на рекомендованому режимі зрошення до 0,76 – 0,92 порівняно з 0,72 без добрив, на водозберігаючому режимі зрошення відповідно до 0,74 – 0,87 та 0,70.

Окупність 1 т органічних добрив додатково сформованим під їх впливом урожаєм залежно від сполучень за вирощування коренеплодів на рекомендованому фоні зрошення знаходилася в межах 1,68 – 3,11, а на водозберігаючому – 1,68 – 2,74 ц. Найвищим цей показник був за сумісного застосування гною 40 т/га, зеленого добрива 10 т/га і соломи 4 т/га.

13. При вирощуванні цукрових буряків на фоні водозберігаючого режиму зрошення порівняно з рекомендованим загальні витрати на вирощування були меншими. Цей показник зростав з внесенням добрив. Собівартість вирощування коренеплодів цукрових буряків без добрив відповідно становила 11,51 та 13,26 грн./ц. З внесенням добрив собівартість зменшувалася.

Рівень рентабельності із застосуванням добрив зростав – на фоні рекомендованого режиму зрошення до 130,7 – 160,1, водозберігаючого – до 137,8 – 160,2, а без добрив становив 117,1 і 107,9 % відповідно.

14. Для одержання стабільних урожаїв цукрових буряків з високою цукристістю коренеплодів на чорноземі південному в зоні півдня України рекомендується застосовувати у середні та вологі роки водозберігаючий, а у посушливі – рекомендований режим зрошення. Під основний обробіток ґрунту застосовувати органо-мінеральне добриво – гній 40 т/га + N120P90 , або органічні: гній 40 т/га + зелене добриво 10 т/га + солома 4 т/га, що позначається і на покращенні основних показників родючості зрошуваного ґрунту.

Ефективно проводити два підживлення комплексним мікродобривом „Реаком-Р-бурякове”: у фазу змикання листків у міжряддях та через 10 – 12 днів після першого. Цей захід дозволяє підвищити врожайність до 550 ц/га, а цукристість – до 16,8 % (при 14,5 % на фоні лише N120P160).

Публікації автора:

  1. Бутов В.М. Вивчення ефективності елементів біологічного землеробства при вирощуванні цукрових буряків на зрошенні // Актуальні проблеми ефективного використання зрошуваних земель (збірник наукових статей Інституту зрошуваного землеробства) – Херсон, 1997. - С. 49-53.

  2. Гамаюнова В.В., Фiлiп’єв І.Д., Бутов В.М. Особливостi застосування добрив за умов обмеженого ресурсного забезпечення в пiвденнiй зонi України // Вiсник аграрної науки пiвденного регiону, - Одеса, 2001. Вип. №2 – С. 45-49. (Частка авторства 70%, узагальнення даних, підготовка статті).

  3. Гамаюнова В.В., Фiліп’єв І.Д.,Iсакова Г.М., Бутов В.М. Сучаснi проблеми та еколого-економiчнi аспекти застосування добрив у зрошуваному землеробстві // Вісник аграрної науки Причорномор’я—Миколаїв,2001. Вип.3 – С. 33-39. (Частка авторства 72%, експериментальна частина).

  4. Бутов В. М.Вплив альтернативних видiв добрив i режимiв зрошення на
    продуктивнiсть цукрових бурякiв // Таврiйський науковий вісник -Херсон,2002.Вип.21-С.32-37.

  5. Недашкiвський О. I.,Мацевецька Н. М., Бутов В. М. Буряківництво в умовах эрошуваного землеробства //” Цукровi буряки” №6 (30), 2002. С. 16. (Частка авторства 68%, узагальнення експериментальних даних).

  6. Гамаюнова В.В., Фiлiп’єв І.Д., Томницький А.В., Пілярський В.Г., Бутов В.М. Вплив добрив на продуктивність і якість цукрових буряків при вирощуванні їх на зрошуваних ґрунтах півдня України // Науковий вісник НАУ – К., 2005. – Вип. 87. С. 265-270. (Частка авторства 62%, підготовка матеріалів, друкування).

  7. Бутов В.М. Ефективність комплексного мікродобрива „Реаком-Р-бурякове” при позакореневому його застосуванні на цукрових буряках // Таврiйський науковий вісник -Херсон,2005.Вип.38-С.39-45.