Анотація до роботи:

Поліщук Д. В. Використання аутоартеріальних трансплантатів для прямої реваскуляризації міокарда. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14. 01. 04. – серцево-судинна хірургія. – Запорізька медична академія післядипломної освіти, м. Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена вивченню особливостей атеросклеротичного ураження аутоартеріальних трансплантатів у хворих на ішемічну хворобу серця та

вибору найбільш оптимального аутоартеріального трансплантата для прямої реваскуляризації міокарда, направленого на поліпшення результатів лікування.

Найбільш переважним аутоартеріальним трансплантатом є внутрішня грудна артерія, оскільки пошкодження її стенозуючим атеросклерозом склало 16,7 % випадків. Стенозуючий атеросклероз в правій шлунково-сальниковій артерії виявлений в 63,6 % випадків, а в променевій артерії – в 58,1 %.

Запропоновано два способи виділення внутрішньої грудної артерії в прошарку з оточуючих тканин – електротермічний і ультразвуковий. Розроблені параметри оптимальної потужності енергії, що подається на тканини при їх розсіченні та коагуляції. Встановлена оптимальна товщина оточуючого прошарка з паравазальної клітковини, мязів, супроводжуючих вен та лімфатичних протоків.

У найближчому післяопераційному періоді посередньою ознакою задовільного функціонування мамарокоронарного анастомоза є парадоксальне скорочення міжшлуночкової перегородки, зареєстроване нами у 92 % пацієнтів.

Через рік I – II функціональний клас мали 83,3 % хворих, через 2 роки більшість пацієнтів (52 %) мали II функціональний клас, через 3 роки і більше – 28,8 % пацієнтів мали I функціональний клас стенокардії.

Повторне ангіографічне дослідження показало, що в терміни до 10 років після операції прохідним мамарокоронарний анастомоз був у 90 % хворих.

Віддалені результати хірургічного лікування ішемічної хвороби серця значно залежали від прогресування атеросклерозу в нативному коронарному руслі.

Робота є новим внеском у вирішення наукової задачі вибору найбільш оптимального аутоартеріального трансплантата для прямої реваскуляризації міокарда.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення результатів вивчення атеросклеротичного ураження аутоартеріальних трансплантатів у хворих на ішемічну хворобу серця та наукове вирішення практичної задачі шляхом використання найбільш оптимального аутоартеріального трансплантата для прямої реваскуляризації міокарда, направленого на поліпшення результатів лікування.

1. За даними морфологічних досліджень стенозуючий атеросклероз внутрішньої грудної артерії зустрічався в 16,7 % спостережень. Локалізація ураження в 82 % випадків була на рівні межі внутрішньої грудної з верхньою надчеревною артерією. У зв’язку з найнижчою частотою атеросклеротичного ураження внутрішня грудна артерія є найбільш оптимальним аутоартеріальним трансплантатом.

2. Стенозуюче атеросклеротичне ураження правої шлунково-сальникової артерії виявлено в 63,6 % спостережень, променевої артерії – в 58,1 % спостережень. З цієї причини, для вирішення питання щодо використання їх як аутоартеріальних трансплантатів необхідна доопераційна оцінка їх ураження.

3. Використовуючи електротермічний метод, доцільно виділяти внутрішню грудну артерію в оточуючому тканинному прошарку шириною не менше 1,5 см по обидві сторони від артерії, розсікаючи тканини шляхом подачі високочастотної напруги потужністю 40 – 50 Вт і коагулюючи гілки артерії з потужністю не більше 60 Вт. За даними морфологічних досліджень термічних ушкоджень внутрішньої грудної артерії при цьому методі не виявлено.

4. При використанні електротермії в 4,2 % випадків можливий спазм внутрішньої грудної артерії в результаті мінімального ушкодження її стінки, що потребує під час операції застосування папаверина, а в післяопераційному періоді – блокаторів кальцієвих каналів.

5. При застосуванні гармонічного скальпеля “UltraCision” для виділення внутрішньої грудної артерії ширина тканинного прошарка повинна бути не менш 0,5 см, при цьому не виявлено травматичних ушкоджень внутрішньої грудної артерії та досягнутий надійний гемостаз без застосування гемокліпс.

6. Мамарокоронарний анастомоз в 90 % випадків (Р<0,05) зберігає прохідність протягом 10 років після операції. За даними коронарографій у віддаленому післяопераційному періоді прогресування атеросклерозу у нативному коронарному руслі виявлено у 90 % обстежених.

Публікації автора:

1) Полищук Д. В. Опыт применения внутренней грудной артерии для прямой реваскуляризации миокарда. Анализ отдалённых результатов и проблемы / Д. В. Полищук // Серцево-судинна хірургія: щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – К., 2004. – Вип. 12. – с. 330 – 334.

2) Никоненко Т. Н. Морфологические изменения стенки внутренней грудной артерии в зоне маммарокоронарного анастомоза / Т. Н. Никоненко, В. В. Осауленко, Д. В. Полищук // Серцево-судинна хірургія: щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – К., 2003. – Вип. 11. – с. 258 – 261.

3) Полищук Д. В. Патоморфологические аспекты использования правой желудочно-сальниковой артерии для прямой реваскуляризации миокарда / Д. В. Полищук, А. Н. Щербина // Запорожский медицинский журнал. – 2004. –№ 3.– с. 36 – 39.

4) Полищук Д. В. Практическое значение сравнительной морфологической характеристики аутоартериальных трансплантатов / Д. В. Полищук, А. Н. Щербина // Серцево-судинна хірургія: щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – К., 2005. – Вип. 13. – с. 337 – 340.

5) Наш опыт применения ультразвукового скальпеля «ULTRACISION» при выделении левой внутренней грудной артерии для прямой реваскуляризации миокарда / А. С. Никоненко, В. В. Осауленко, Д. В. Полищук, А. Н. Щербина // Серцево-судинна хірургія: щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – К. : НДІССХ ім. М. М. Амосова, 2007. – Вип. 15. – с. 327 – 330.

6) Полищук Д. В. Морфологическая характеристика аутоартериальных трансплантатов / Д. В. Полищук, А. Н. Щербина // Матеріали XXI з'їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т. 1.– с. 508 – 509.

7) Полищук Д. В. Патоморфологические аспекты использования аутоартериальных трансплантатов для прямой реваскуляризации миокарда / Д. В. Полищук, А. Н. Щербина // Бюллетень НЦССХ им. А. Н. Бакулева РАМН. – Москва, 2005. – Т. 6, № 5. – с. 77.

8) Патент UA 17550 Спосіб обробки лівої внутрішньої грудної артерії при хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця // Никоненко О. С., Осауленко В. В., Поліщук Д. В.; заявник та патентовласник Запорізький держ. мед. ун-т - № u 200608763; заявл. 07. 08. 2006; опубл. 15. 09. 2006, Бюл. № 9.

9) Патент UA 30678 Спосіб обробки лівої внутрішньої грудної артерії при хірургічному лікуванні ішемічної хвороби серця // Никоненко О. С., Осауленко В. В., Торія Р. Г., Поліщук Д. В.; заявник та патентовласник Запорізька мед. академія післядипломної освіти - № u 200711569; заявл. 19. 10. 2007, опубл. 11. 03. 2008, Бюл. № 5.