1. Визначено, що актуальність дослідження Я-концепції у слабозорих дошкільників обумовлена: недостатнім реформуванням спеціальної освіти у напрямку формування гармонійної особистості, соціалізації та адаптації дітей до суспільного життя; відсутністю дослідження даного психічного утворення у слабозорих дошкільників; можливістю та необхідністю дослідження Я-концепції у дошкільному віці, коли закладаються базові основи формування гармонійної особистості, здатної до самореалізації у подальшому житті. 2. З’ясовано базові філософсько-психолого-педагогічні засади розгляду проблеми «Я», що ґрунтуються на системному, діяльнісному, гуманістичному і особистісно-орієнтованому підходах та утворюють системно-формувальний Я-центрований підхід. На основі визначеного теоретичного підходу розроблено теоретико-концептуальну модель простору-Я з виділенням процесуального (Я-усвідомлення), динамічного (Я-образ) та інтеграційного (Я-концепція) аспектів. Зміст інтеграційного та динамічного аспектів простору-Я розкривається через модель Я-концепції слабозорих дошкільників, яка складається з трьох змістових складових: описової (стійкі та ситуативні Я-образи); емоційно-оцінної (ставлення до себе: опосередковане ставлення інших, опосередковане ставлення до власного порушення зору; самооцінка); поведінкової (соціальний та діяльнісний аспекти поведінки) та реалізується у двох планах усвідомлення: активна Я-концепція (зовнішній усвідомлюваний план); пасивна Я-концепція (внутрішній неусвідомлюваний план). Процесуальний аспект простору-Я реалізується в процесі усвідомлення себе та представляє внутрішні чинники формування Я-концепції (функціонування психічних явищ і внутрішньої діяльності особистості). З урахуванням зазначеного Я-концепцію визначено як інтеграційний, цілісний, відносно стійкий безпосередній прояв самосвідомості, що являє собою сукупність знань і уявлень людини про себе, обумовлених власним емоційно-ціннісним ставленням та детермінує активність суб’єкта стосовно себе, визначає його поведінку в соціумі. 3. У результаті теоретичного аналізу окреслено: основні закономірності розвитку Я-концепції від народження дитини до старшого дошкільного віку; нормативні характеристики рівня сформованості Я-концепції у старшому дошкільному віці; психологічні особливості слабозорих дітей, що можуть негативно впливати на формування їхньої Я-концепції (труднощі пізнання себе та інших, складнощі адаптації, особливості особистості та усвідомлення порушення зору); чинники формування особистості слабозорої дитини, що обумовлюють формування її Я-концепції (внутрішні, обумовлені порушенням зору, та зовнішні, зумовлені впливом на дитину соціуму). 4. Виділено основні проблеми психодіагностики та аспекти розробки методики і організації процедури дослідження стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників. Застосування спеціально розробленої нами методики діагностики стану сформованості Я-концепції дозволило встановити, що в 72 % слабозорих дошкільників – активна, пасивна та загальна Я-концепція мають недостатній рівень сформованості, що в загальному вигляді співпадає з рівнем сформованості Я-концепції у дошкільників з нормальним типовим розвитку та підкреслює той факт, що порушення зору не є основною причиною її недостатньої сформованості. Визначено особливості стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників, що виявлені у нижчій сформованості (порівняно з іншими складовими активної Я-концепції) емоційно-оцінної складової, обумовленої складністю самооцінної діяльності, та у сформованості соціального аспекту в описовій складовій активної Я-концепції, що вказує на його більшу доступність для усвідомлення (порівняно з усвідомленням особливостей зовнішності та психологічних особливостей). Встановлено, що (порівняно з дошкільниками з нормальним типовим розвитком) для слабозорих дошкільників характерні: наявність більшої здатності до опису своїх фізичних та психічних особливостей та меншої – до діяльності, спрямованої на оцінку себе та своєї поведінки; більш гармонійний взаємозв’язок між Я-реальним та Я-ідеальним; більша залежність Я-реального від Я-відображеного (думки інших); адекватніша співвіднесеність Я-теперішнього з Я-майбутнім; нижча сформованість соціального аспекту поведінки та вища діяльнісного, що вказує як на складнощі адаптації їх у соціумі, так і на здатність до самокерування у безпосередній діяльності з дорослим, що значною мірою зумовлюється більшою пристосованістю слабозорих дітей до індивідуальної роботи з дорослим. Виявлено специфічні особливості Я-концепції слабозорих дошкільників в усвідомленні ними власного порушення зору, обумовлене використанням допоміжних засобів корекції зору та негативним ставленням дитини до окулярів, а також у наявності негативного ставлення дитини до власного порушення зору. 5. Визначено аспекти та типи труднощів у слабозорих дошкільників, що ускладнюють процес формування їхньої Я-концепції: аспект інформації – труднощі актуалізації та відтворення інформації стосовно себе; труднощі усвідомлення та оперування інформацією про себе під час її безпосереднього усного відтворення; аспект дії та операції – труднощі здійснення формально-логічних операцій стосовно сфери-Я на образному та понятійному рівнях; особистісний аспект – труднощі в здійсненні самоконтролю при виконанні діагностичних завдань, що зумовлені несформованістю довільності поведінки; труднощі соціальної взаємодії, обумовлені особистісними особливостями; соціальний аспект – труднощі сприймання і усвідомлення дитиною ставлення до неї мікросоціуму. 6. Встановлено, що основними причинами труднощів формування Я-концепції у слабозорих дошкільників є недорозвиток: внутрішніх факторів (недостатня сформованість образних уявлень та низька сформованість змістових концептів стосовно сфери-Я), зумовлених обмеженим чуттєвим досвідом дитини стосовно сфери-Я та відсутністю цілеспрямованого навчального впливу забезпеченого навчально-виховною програмою ДНЗ стосовно сфери-Я; зовнішніх факторів (недостатнє відчуття дитиною сприятливості сімейної ситуації, схильність до агресивності і перекладання відповідальності у ситуації на інших), які характеризуються неблагополуччям соціального середовища та несформованістю навичок соціальної взаємодії. 7. Доведено, що забезпечення гармонізації Я-концепції слабозорих дошкільників можливе за умови впровадження методичної системи шляхом: проведення навчально-розвивальних занять з дітьми, спрямованих на формування у них образних уявлень і змістовних концептів сфери-Я; здійснення розвивально-корекційних занять, спрямованих на корекцію особистісних і поведінкових проявів та формування навичок соціальної взаємодії; проведення просвітницько-консультативної роботи з педагогами з метою забезпечення сприятливої ситуації виховання слабозорої дитини в ДНЗ; здійснення консультаційної та тренінгової роботу з батьками, спрямованої на сприяння ефективнішій їх взаємодії з дітьми. Узагальнення результатів дослідження дало підставу для висновку про сформованість активної Я-концепції та підвищення рівня сформованості певних складових пасивної Я-концепції (статево-вікової ідентифікації, самооцінки, ставлення до порушення зору, поведінкової складової). 8. Встановлено, що процес формування Я-концепції у слабозорих дошкільників підпорядковується загальновіковим нормам розвиту та водночас характеризується своєрідністю (особливостями прояву компонентів Я-концепції та усвідомленням і ставленням до власного порушення зору), зумовленою дією внутрішніх (недостатньою сформованістю образів та понять стосовно сфери-Я) та зовнішніх (недостатньою комфортністю в умовах сімейного мікроклімату) чинників. Цілеспрямований своєчасний формувальний вплив з метою гармонізації Я-концепції слабозорих дошкільників забезпечує підвищення компетентності дитини в соціумі і формування передумов її адекватної самореалізації. Отже, для забезпечення формування гармонійної особистості у слабозорих дошкільників у подальшому є необхідним: здійснення ґрунтовних досліджень всіх представлених компонентів Я-концепції окремо; удосконалення навчально-виховних програм для дошкільних навчальних закладів для дітей з вадами зору у напрямку вираховування сфери-Я, що сприятиме формуванню образних та понятійних уявлень стосовно даної сфери; розробка розвивально-корекційних програм, спрямованих на гармонізацію особистості дитини, які б входили до навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу для дітей з вадами зору, починаючи з раннього дитячого віку. |