1. Аналіз та узагальнення результатів наукових досліджень у галузі логопедії свідчить про їх переважну спрямованість на розв’язання важливої проблеми, пов’язаної з вивченням характерних порушень мовлення, їх структури і природи, виявленням особливостей психічного розвитку дітей з ПМР і забезпеченням корекційно спрямованого становлення їх мовлення. Проблема вивчення специфіки оволодіння ними математичним матеріалом, визначення характеру і причин труднощів його засвоєння не знайшли своєї достатньої науково-методичної реалізації. Застосування різних підходів (якісного, рівневого та поелементного) до оцінювання математичних знань дозволило виявити, що 34 % молодших школярів з ПМР опанували знаннями та вміннями з цієї дисципліни переважно на пасивно-репродуктивному рівні, частина (52 %) – на репродуктивному рівні, і лише 14% учнів оволоділи програмовим матеріалом на репродуктивно-продуктивному рівні; найвищого, продуктивного рівня засвоєння математичного матеріалу у цих дітей не визначено. Встановлено, що учні з ПМР оволоділи знаннями з цієї дисципліни нерівномірно, оскільки у переважної більшості з них рівень засвоєння знань з різних тем міг коливатися від пасивно-репродуктивного до репродуктивно-продуктивного рівня. Разом з тим узагальнення результатів констатуючого експерименту показало, що значна кількість учнів з ПМР мали серйозні труднощі у засвоєнні програмового матеріалу з математики. Аналіз експериментальних матеріалів, який характеризував особливості опанування учнями програмовими знаннями з математики, дозволив встановити, що у всіх учнів з ПМР спостерігалися труднощі в оволодінні відповідним рівнем абстракції понять та у формуванні складних програм математичної діяльності. У переважної більшості учнів з ПМР виявлено також труднощі в оволодінні термінами, фразами, текстами арифметичних задач, символами та схемами і деякими простішими математичними операціями та діями.
Систематизація та узагальнення виявлених особливостей засвоєння школярами з ПМР математичного матеріалу дозволили виділити загальні типи труднощів, що характеризувалися спільністю проявів. До них належать труднощі розпізнавання засвоєних знань, їх відтворення та застосування за зразком; труднощі конкретизації та вибору засобів і способів здійснення аналізу математичного матеріалу, планування складної математичної діяльності, застосування засвоєних знань у нових, нетрадиційних ситуаціях, а також у знаходженні необхідної інформації в умовах її недостатності чи надмірності та здійсненні контролю за процесом втілення програм математичної діяльності. Встановлено, що вади розвитку усного мовлення у дітей, хоч і викликають специфічні труднощі формування математичних знань, однак для більшості учнів ці труднощі не були виражені прямо пропорційно складності порушень у них основних мовленнєвих засобів. 4. Аналіз та узагальнення результатів дослідження (проведеного за спеціально розробленою нейропсихологічною методикою) причин труднощів оволодіння програмовим математичним матеріалом дозволили встановити, що спільними причинами, які викликали труднощі у засвоєнні математики в учнів з ПМР є: недорозвиток у них сенсо-моторної функції мовлення, недостатня міцність запам’ятовування слухо-мовленнєвих стимулів, а також недостатня сформованість таких операцій мислення, як порівняння й умовивід. З достатнім рівнем сформованості в учнів з ПМР виявились такі психічні функції, як зорове сприймання та зорово-мовленнєва пам’ять. Подальший порівняльний аналіз показників сформованості у дітей з ПМР психічних процесів, функцій та операцій дозволив виділити фактори, що зумовили різну структуру порушень пізнавальної діяльності в учнів з ПМР, спричиняючи виникнення у них специфічних труднощів засвоєння математики: а) недорозвиток кінетичного праксису (на перцептивному рівні), недостатня сформованість функцій регулювання та контролю слухо-мовленнєвої пам’яті (на мнестичному рівні) і операцій встановлення причиново-наслідкових зв’язків (на інтелектуальному рівні) обумовили у частини школярів з ПМР значні труднощі опанування способами аналізу змісту текстів арифметичних задач і засвоєння простих та складних математичних операцій та дій. б) недорозвиток кінестетичного праксису в учнів з ПМР спричинив недостатню сформованість у них швидкості запам’ятовування зорово-просторових та слухо-мовленнєвих стимулів, регуляції та контролю зорової пам’яті, а також мисленнєвих операцій порівняння та узагальнення. Виявлена структура недорозвитку пізнавальної діяльності у дітей призвела до значних труднощів у оволодінні цією групою дітей з ПМР математичними термінами (опорними словами, які визначають алгоритм вирішення арифметичних задач), символами та схемами. в) значний рівень недорозвитку слухо-мовленнєвого та зорово-просторового видів пам’яті (за всіма її властивостями) спричинив труднощі оволодіння учнями з ПМР всіма видами математичних знань, що обумовило у цих дітей переважно низький, пасивно-репродуктивний, рівень засвоєння математики. Таким чином, виявлено, що недорозвиток у школярів з ПМР мнестичних і гностико- праксичних процесів і функцій зумовлює виникнення у них труднощів розпізнавання, відтворення та репродуктивного застосування засвоєних знань. Інший тип труднощів засвоєння математики пов’язаний з недорозвитком у дітей з ПМР процесів, функцій та операцій на всіх трьох рівнях (перцептивному, мнестичному та інтелектуальному) пізнавальної діяльності. Встановлено, що ці труднощі проявляються складністю у виборі засобів і способів здійснення аналізу математичного матеріалу, у передбаченні та плануванні складної математичної діяльності; застосуванні засвоєних знань у нових ситуаціях. 5. Узагальнення результатів співставлення експериментальних матеріалів, спрямованих на вивчення особливостей пізнавальної діяльності учнів з ПМР і рівня засвоєння ними програмового матеріалу з математики, дозволяє стверджувати, що у частини школярів (14%) з низьким рівнем недорозвитку процесів та функцій пізнавальної діяльності виявлено переважно репродуктивно-продуктивний рівень засвоєння знань; в учнів (45%) з середнім рівнем недорозвитку пізнавальної діяльності – переважно репродуктивний рівень; у дітей (34%) зі значним рівнем недорозвитку пізнавальної діяльності виявлено пасивно-репродуктивний рівень опанування ними, і лише в окремих з них (7%) репродуктивний рівень засвоєння математичного матеріалу. 6. Доведено, що запобігання та подолання труднощів у засвоєнні молодшими школярами з ПМР математичних знань, умінь та навичок значною мірою забезпечує комплексний підхід до організації викладання математики, в якому враховується: 1) логіка засвоєння учнями з ПМР математичного матеріалу, що зумовлюється виявленими особливостями оволодіння ними знаннями з цієї дисципліни; 2) адекватність вибору корекційно-превентивних засобів, спрямованих на розвиток тих процесів, функцій та операцій пізнавальної діяльності, які сприяють опануванню учнями конкретними видами знань; 3) застосування прийомів та методів навчання, що активізують у дітей з ПМР достатньо зрілі процеси та функції пізнавальної діяльності та визначають оптимальний обсяг вербального матеріалу, що, в кінцевому результаті, сприяє до покращення розуміння ними навчального матеріалу та прискоренню згортання розумових дій, переведенню їх із зовнішнього у внутрішній план. Як свідчать аналіз та узагальнення матеріалів формуючого експерименту, навчання, організоване таким чином, забезпечило не лише підвищення результативності засвоєння школярами з ПМР математичними знаннями, але й покращило оволодіння ними математичними термінами, логікою побудови самостійних висловлювань, сприяло корекції аграматизмів у їхньому усному та писемному мовленні. Проведене дослідження особливостей засвоєння математичних знань молодшими школярами з ПМР не вичерпує всіх аспектів проблеми. Більшої уваги вимагає аспект розробки спеціальних методик, прийомів та методів формування математичних знань, умінь і навичок у дітей з ПМР, засобів розвитку їх пізнавальної діяльності в процесі засвоєння навчального матеріалу цими учнями. Ці та інші напрями проблеми і будуть предметом нашої подальшої роботи. |
