Засвоєння знань являє собою приймання, смислове перероблення, збереження отриманої інформації та застосування її на практиці. Засвоєння знань – це трьохрівневе явище, яке включає, по-перше, знання як продукт, сформований у ході навчання, по-друге, виконання практичної діяльності на основі засвоєних знань як кінцевий результат навчання та, по-третє, психічну діяльність суб’єкта, завдяки якій відбувається процес засвоєння знань, а саме: сприймання, мислення та пам’ять. Дослідження проблеми засвоєння знань передбачало взаємопов’язане вивчення цих явищ, а також з’ясування характеру зв’язку між ними і дало підстави зробити такі висновки: 1. Техніко-технологічні знання, які є у розумово відсталих молодших школярів, виявились недостатніми для ефективного виконання трудової діяльності. Саме знанням учнів про предмет, засоби праці та трудові дії, в яких закладена основна суть трудового процесу, властиво найбільше недоліків. Ці знання учнів отримали оцінки нижчі за середні (особливо знання про трудові дії) та відповідали переважно низькому і середньому рівням сформованості за показниками повноти, правильності й усвідомленості. Техніко-технологічні знання досліджуваних характеризувались гетерохронністю: рівень їх сформованості за показниками повноти й усвідомленості виявився нижчим, ніж за показником правильності. 2. Виконання трудового завдання учнів кожного класу характеризувалось низькою ефективністю за такими показниками, як правильність, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу його виконання і якість виробу, з одного боку, та високою швидкістю – з іншого. Крім того, що поряд з недостатньо сформованими техніко-технологічними знаннями, розумово відсталі молодші школярі мають обмежені можливості щодо застосування цих знань на практиці. 3. Сприймання, мислення та пам’ять розумово відсталих молодших школярів виявились недостатньо розвиненими для забезпечення якісного засвоєння техніко-технологічних знань. Також кожен пізнавальний процес характеризувався своєрідними особливостями. Найбільш розвиненим у досліджуваних учнів виявився процес сприймання, найбільш ушкодженим - пам’ять. З переходом учнів з класу в клас не спостерігалось чітко виражених позитивних зрушень у розвитку зазначених пізнавальних процесів. 4. Виявлено високий ступінь кореляції між показниками сформованості техніко-технологічних знань учнів, а саме: повнотою, правильністю й усвідомленістю. Знання школярів характеризувались також тісним зв’язком їх структурних компонентів, тобто знань про результат, предмет, засоби праці та трудові дії. Щодо учнів різних класів початкової ланки допоміжної школи, отримані дані показують наявність у них певних відмінностей. Техніко-технологічним знанням розумово відсталих учнів 1-х класів властивий неоднорідний рівень зв’язку як між їх показниками сформованості, так і між структурними компонентами. З переходом учнів у 2-й та особливо 3-й клас допоміжної школи спостерігалось збільшення рівня кореляційного зв’язку між зазначеними показниками, а також між структурними компонентами знань. 5. Виявлено тісний зв’язок між показниками ефективності виконання трудового завдання розумово відсталими молодшими школярами, а саме: правильністю, швидкістю, цілеспрямованістю, самостійністю, розумінням завдання, вербалізацією способу його виконання та якістю виробу. Було з’ясовано, що якість і швидкість є референтними показниками, від становлення яких найбільшою мірою залежить ефективність виконання трудового завдання. Якість виробу є результатом правильності, цілеспрямованості, самостійності та розуміння завдання. Швидкість виготовлення виробу залежить від розуміння завдання й вербалізації способу його виконання. Такі особливості виконання трудового завдання характеризували розумово відсталих учнів кожного класу початкової ланки. 6. Між пізнавальними процесами, що забезпечують засвоєння знань, у розумово відсталих молодших школярів виявлені кореляційні зв’язки, які різняться рівнем значущості. Більш тісний зв’язок отримано між сприйманням, такими формами мисленнєвої діяльності, як групування предметів за формою і розміром, і опосередкованим запам’ятовуванням в різних варіантах складності. У досліджуваних кожного класу виявлені незначні розбіжності у кількісних значеннях отриманих коефіцієнтів кореляції, які якісно не змінюють визначених тенденцій. 7. Рівень сформованості техніко-технологічних знань тісно пов’язаний з ефективністю виконання трудового завдання. Між техніко-технологічними знаннями та пізнавальними процесами, які забезпечують їх засвоєння, також виявлено кореляційні зв’язки. При цьому, у розумово відсталих учнів 1-х класів спостерігається вищий рівень зв’язку щодо сприймання та пам’яті. З переходом школярів до 2-го та особливо 3-го класу на процес засвоєння ними знань збільшується вплив їх мисленнєвої діяльності. Між показниками ефективності виконання трудового завдання та зазначеними пізнавальними процесами також існує кореляційний зв’язок. Більш тісний зв’язок отримано між показниками ефективності виконання трудового завдання (окрім швидкості), такими формами мисленнєвої діяльності, як групування предметів за формою і розміром, і опосередкованим запам’ятовуванням. 8. Результати факторизації отриманих емпіричних даних підтвердили правильність визначення взаємопов’язаних складових проблеми психологічних особливостей засвоєння техніко-технологічних знань, а саме: наявних у школярів знань, виконання на їх основі трудових завдань, пізнавальних процесів, що забезпечують засвоєння знань. Здобуті результати дозволили дійти висновку й про те, що найефективніше учні початкових класів допоміжної школи на уроках праці будуть розвиватися за умови їх навчання не лише необхідним для виконання трудової діяльності знанням та способам дій (умінням і навичкам), а також якщо здійснювати відносно самостійний корекційний розвиток їх пізнавальної сфери. 9. Доведено, що оптимізації процесу трудового навчання у початковій ланці допоміжної школи сприятиме проведення роботи, яка забезпечить врахування виявлених психологічних особливостей засвоєння учнями техніко-технологічних знань у процесі: формування змістового компонента навчально-трудової діяльності - становлення в учнів усіх структурних компонентів техніко-технологічних знань (про результат, предмет, засоби праці та трудові дії) за показниками їх сформованості (повнота, правильність та усвідомленість); формування операційно-організаційного компонента навчально-трудової діяльності в процесі виконання трудового завдання за показниками ефективності його виконання (правильність, швидкість, цілеспрямованість, самостійність, розуміння завдання, вербалізація способу його виконання та якість виробу); розвиток пізнавальних процесів, що лежать в основі засвоєння знань (сприймання, мислення та пам’ять). Проведення дослідження не вичерпує усіх аспектів розв’язання проблеми. Зокрема, потребує вивчення питання особливостей засвоєння розумово відсталими молодшими школярами техніко-технологічних знань з різних розділів програми з трудового навчання, труднощів засвоєння у зв’язку як з особливостями пізнавальної сфери, структурою дефекту в учня, так і з особливостями методичного забезпечення педагогічного процесу. |