Теоретичне та експериментальне вивчення проблеми організації психологічного супроводу молодших школярів з вадами психофізичного розвитку в умовах інтегрованого навчання дозволяє зробити наступні висновки. Соціальна ситуація розвитку дітей молодшого шкільного віку з психофізичними вадами виявляється деформованою. Виразність та якість цієї деформації залежить, з одного боку, від структури дефекту, а з іншого – від особливостей організації соціального середовища, побудови взаємин у родині, з педагогами та однолітками, від умов навчання дитини. Для забезпечення оптимального психічного розвитку, соціально-психологічного комфорту в інтегрованому середовищі навчання дітей з психофізичними вадами потребує психологічного супроводу. Психологічний супровід є невід’ємною складовою комплексної психолого-медико- педагогічної підтримки і передбачає врахування особливостей психічного розвитку при організації психокорекційного й психопрофілактичного впливу з метою успішної адаптації у відповідному соціальному середовищі дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Психологічний супровід навчання дитини з психофізичними вадами в умовах інтегрованого навчання передбачає не лише сприяння психічному розвитку, а й роботу з найближчим соціальним оточенням, спрямовану на формування в учасників педагогічного процесу позитивних установок щодо взаємодії з такою дитиною. Аналіз результатів констатувального дослідження дозволив виділити спільні психологічні особливості учнів з психофізичними вадами, які зумовлюють шкільну дезадаптацію:
– недостатність інтелектуального розвитку у поєднанні з парціальним порушенням окремих пізнавальних функцій, що проявлялось у труднощах виконання завдань, які вимагали довільності психічних процесів, встановлення причиново-наслідкових зв’язків, узагальнень, самостійності, гнучкості мислення, швидкої виснажливості; – низький соціальний статус; – високий рівень тривожності; – низький рівень довільності як у розумовій діяльності, так і в поведінці; – неадекватність самооцінки; – незрілість мотиваційної сфери; – переживання комплексу неповноцінності; наявність внутрішніх конфліктних переживань; фрустрація потреб; схильність до використання неадекватних механізмів психологічного захисту. Ефективність психологічного супроводу навчання молодших школярів з психофізичними вадами в умовах інтегрованого навчання забезпечується, передусім, комплексною диференціальною діагностикою. Диференціальна діагностика дитини з психофізичними вадами має бути спрямована на виявлення особливостей її пізнавальної діяльності, своєрідності емоційно-вольової та мотиваційно-потребової сфер, на визначення її соціального статусу, взаємин у родині та шкільному колективі. Одержані результати експериментального дослідження засвідчують, що психологічний супровід навчання молодших школярів з вадами психофізичного розвитку має здійснюватись за чітко окресленими напрямами. Це, перш за все: надання дитині в процесі навчання психокорекційної та психопрофілактичної допомоги за індивідуальною програмою, складеною на основі всебічного діагностичного обстеження; пояснення педагогам і батькам специфіки психічного розвитку дитини з тим чи іншим видом дизонтогенезу; психологічне консультування батьків; забезпечення сприятливого психологічного клімату в інтегрованому класі.
6. Теоретико-узагальнюючий аналіз проблеми та одержані результати констатувального експерименту дозволили розробити та апробувати модель психокорекційної роботи, яка проводилася в процесі інтегрованого навчання і базувалася на визначенні та врахуванні особливостей, властивих учням з психофізичними вадами, інтегрованими у масові школи: спільних для всіх учнів; типових для певного діагнозу; своєрідних для кожної дитини. Розроблена модель передбачала проведення психологічної корекції за чітко визначеними напрямами:
- Корекція пізнавальної сфери – усунення або зменшення виразності недостатності інтелектуального розвитку та парціальних порушень окремих пізнавальних функцій на основі розвитку усвідомленості й довільності психічних функцій; - Корекція емоційно-вольової сфери за рахунок створення умов для регулювання негативних емоційних переживань, диференціації і усвідомлення емоційних станів; формування навичок довільної регуляції поведінкою; подолання комплексу неповноцінності, внутрішніх конфліктних переживань; - Формування позитивної «Я-концепції» на основі розвитку самопізнання, самоприйняття, саморегуляції; формування адекватної самооцінки; формування адекватних механізмів психологічного захисту. 8. В процесі дослідження доведено, що з метою перенесення досягнень психологічного впливу в діяльність та поведінку дитини, корекційна робота повинна узгоджуватися з навчально-виховною. Узгодження передбачає використання програмового навчального матеріалу під час корекційних занять, на етапі закріплення сформованих розумових дій та операцій та тісну взаємодію з учителем, який створює у класі атмосферу підтримки і стимуляції тих психологічних новоутворень, що були сформовані у дитини психологом. 9. Результати дослідження засвідчили, що успішність впровадження описаної моделі психологічного супроводу учнів з психофізичними вадами значною мірою залежить від організації відповідного соціального середовища. З цією метою психологу необхідно проводити з педагогами й учнями інтегрованого класу спеціальні тренінги, спрямовані на формування позитивних установок щодо взаємин з дітьми, які мають вади розвитку. 10. Ефективність розробленої програми психокорекційного впливу доведена шляхом порівняння динаміки змін у пізнавальній та емоційно-вольовій сферах учнів з психофізичними вадами контрольної та експериментальної груп. На відміну від контрольної, у дітей експериментальної групи після реалізації психокорекційної програми відзначені статистично достовірні показники оптимізації психічного розвитку та соціальної адаптованості. Зокрема, зафіксовано підвищення рівня інтелектуального розвитку, покращення взаємин з однокласниками, усунення проблем емоційного характеру. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми психологічного супроводу навчання учнів з психофізичними вадами в умовах інтегрованого середовища. Перспективи вбачаються в розробці змісту й методів підтримки поступального розвитку учнів з психофізичними вадами в підлітковому віці та профілактики можливих його ускладнень; дослідженні особливостей організації психологічного супроводу навчання дітей з психофізичними вадами залежно від типу дизонтогенезу. |